внутрішні хвороби: Портал для лікарів

Інфікування Helicobacter pylori – проблеми в практиці сімейного лікаря

Проф. др хаб. Вітольд Бартнік , Клініка Гастроентерології і Гепатології, Медичний Центр Післядипломної Освіти в Варшаві

Скорочення: ІПП – інгібітор протонної помпи, НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати

Питання 1. Пацієнт пройшов обстеження визначення концентрації IgG проти H. Pylori з власної ініціативи, без показів (не має жодних скарг, загалом здоровий, в родині пухлин шлунку не було). Результат дослідження позитивний. Чи це достатній доказ інфікування? Чи потрібно призначити ерадикаційну терапію?

Наявність антитіл проти H. Pylori свідчить про триваюче інфікування, за умови, що пацієнт не був раніше лікований антибіотиками. Ерадикаційну терапію можна розпочати при бажанні пацієнта.

Питання 2. Пацієнт з типовими симптомами виразкової хвороби звернувся з позитивним результатом дослідження антитіл проти H. pylori. Молодого віку, без тривожних симптомів. Чи ерадикаційна терапія без проведення інших діагностичних досліджень буде помилкою?

Ерадикаційна терапія у хворого із симптомами зі сторони верхнього відділу шлунково-кишкового тракту не є помилкою, а навпаки є необхідною, при виявленні виразки під час гастроскопічного дослідження.

Питання 3. Пацієнт з симптомами, що свідчать про виразкову хворобу звернувся до сімейного лікаря, та отримав скерування на гастроскопію. Виявляється що, час очікування обстеження становить більше 6 місяців. Що повинен зробити сімейний лікар в такій ситуації?

В період очікування гастроскопії можна призначити симптоматичне лікування. Потрібно також провести неінвазивне дослідження з метою виявлення інфікування H. Pylori, а при позитивному результаті призначити ерадикаційну терапію.

Питання 4. Яка чутливість та специфічність тестів котрі виявляють антигени H. pylori в калі? Чи можна призначати ерадикаційну терапію при позитивному результаті? Чи можна використовувати такі тести для контролю ефективності лікування?

Чутливість та специфічність тестів на наявність антигенів H. pylori в калі становить 90–99%. Ці тести можуть бути підставою для початку ерадикаційної терапії та придатні для контролю ефективності лікування.

Питання 5. У яких пацієнтів потрібно контролювати ефективність ерадикаційної терапії, і через який проміжок часу після її закінчення?

Ефективність ерадикаційної терапії слід оцінювати у пацієнтів із персистуючими симптомами, що дозволили виявити H. Pylori, а також у пацієнтів із ускладненою або такою, що не гоїться виразкою (особливо після кровотечі).

Питання 6. Який набір для ерадикації H. pylori є найкращий?

Найпростіший набір для ерадикації складається з амоксицикліну, метронідазолу i одного з інгібіторів протонної помпи (ІПП). Для лікування першого вибору можна також призначати набір із 4 ліків: солі вісмуту, тетрацикліну, метронідазолу та ІПП. Тривалість лікування складає 10 днів.

Питання 7. Яка частота реінфікування після ефективної ерадикаційної терапії?

Частота реінфікування після попередньої ерадикації становить 1,5–10% протягом року, в залежності від регіону та ступеня розповсюдження інфекції H. Pylori в популяції.

Питання 8. Чи є способи зниження ризику інфікування або реінфекції після ерадикації?

Окрім дотримання загальних правил гігієни інші способи попередження інфікування H. pylori не відомі. Діти не повинні спати в одному ліжку ані з дорослими, ані з родичами.

Питання 9. Пацієнту проведено гастроскопію, яка виявила виразки шлунку, але не проведено уреазного тесту. Чи потрібно його скерувати на проведення неінвазивного дослідження, чи радше одразу розпочати ерадикацію?

Ерадикаційна терапія без доказів на триваюче інфікування H. pylori не повинна проводитись. Тому в даному випадку потрібно провести дихальний тест або тест на присутність бактеріальних антигенів а калі. Подальший алгоритм дій залежить від результату дослідження

Питання 10. Чи присутність спіралеподібних бактерій описаних в гістопатологічному заключенні, напр. із виразки шлунка є показом до ерадикації, без проведення уреазного тесту (або при його негативному результаті)?

Присутність спіралеподібних бактерій в біоптаті із шлунка свідчить на користь інфікування H. pylori, але не підтверджує його. Тому потрібно додатково провести дихальний тест або тест на присутність бактеріальних антигенів H. Pylori в калі.

Питання 11. Яке дослідження для виявлення H. pylori вибрати в пацієнтів, у випадку передбачуваного довготривалого лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) або ІПП, якщо вони вже розпочали прийом ліків і їх не можна відмінити?

Ерадикація під час лікування НПЗП має менше значення ніж перед початком такого лікування. Якщо немає показів до гастроскопії, можна провести якийсь із неінвазивних тестів з метою виявлення інфікування H. pylori (дихальний тест або тест на присутність бактеріальних антигенів H. pylori в калі).

Питання 12. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба не є показом для ерадикації відповідно до рекомендацій, але чи буде помилкою ерадикація H. pylori, якщо інфікування H. pylori підтверджено уреазним тестом?

Ерадикація при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі не є помилкою, і навпаки має бути проведена, якщо пацієнт довготривало отримує ІПП.

Питання 13. Чи потрібно рекомендувати обстеження з метою виявлення H. pylori членам родини хворого після ерадикації?

Шляхи розповсюдження H. Pylori невивчені до кінця. Відомо, що діти інфікуються від батьків або поміж собою. Переконливих доказів про інфікування подружжя навзаєм немає. Не зважаючи на ці сумнівні дані краще перевірити, чи члени родини хворого, що пройшов ерадикацію, є інфіковані цим мікроорганізмом і за потреби призначити антибактеріальне лікування.

Просимо надсилати зауваження до тексту, використовуючи форму зворотного зв'язку.


Рекомендації МОЗ України

Рекомендації МОЗ України

Нові рекомендації