Утоплення

Механізм та наслідки

Основне значення у патомеханізмі утоплення має гіпоксія. Завдяки рефлексогенному спазму гортані до легень зазвичай потрапляє невелика кількість води, що не має значного впливу на вентиляцію легень потерпілого, натомість розпад та вимивання сурфактанту зменшують податливість легень. Заковтування води створює ризик аспірації. Не знаючи обставин утоплення, враховуйте можливість травми хребта (напр., внаслідок стрибка у води). Травма хребта з пошкодженням спинного мозку на рівні C5–C7 може спричинити тетраплегію та нейрогенний (спінальний) шок.

Перша допомога

1. Подбайте про власну безпеку та безпеку інших свідків випадку (потенційних рятувальників без підготовки порятунку на воді): встановіть з потопаючим голосовий контакт (якщо це можливо) та заспокойте його, безпечніше підпливти до потопаючого на човні; заходьте у воду в крайньому випадку, забезпечуючи себе не тонучим предметом або створюючи ланцюг із рятувальників, що забезпечують себе навзаєм.

2. Викличте допомогу та повідомте рятувальні служби: швидку допомогу (тел. 103 або 112) або пожежну службу (тел. 101) або регіональні аварійно-рятувальні служби (http://timer.dp.ua/databank/phones/911.htm).

3. Якщо це можливо, витягніть потопаючого на берег, найкраще на підкладеній під нього дошці, одночасно забезпечуючи стабілізацію шийного відділу хребта.

4. Якщо потопаючий не дихає → якнайшвидше розпочніть штучну вентиляцію (вже у мілкій воді). Зазвичай, легше однією рукою підтримувати голову, іншою піднімати щелепу і одночасно проводити рятувальні вдихи способом рот-ніс (можливо, навіть якщо у ротовій порожнині знаходяться водорості). Після вкладання на березі розпочніть серцево-легеневу реанімацію. Не припиняйте реанімацію до прибуття в лікарню — відомі випадки порятунку постраждалого навіть після кількох десятків хвилин, особливо в ситуації утоплення в дуже холодній воді.

5. При забезпеченні прохідності дихальних шляхів уникайте згинання шийного відділу хребта, фіксуйте його, напр., тримаючи голову пацієнта між своїми колінами, відновлюйте прохідність дихальних шляхів, висувуючи щелепу вперед або витягуючи щелепу вперед за зуби (піднесення щелепи) →розд. 23.8, при необхідності закладіть комір для фіксації шийного відділу хребта →розд. 23.8, не відгинайте голову під час інтубації.

6. Якщо є необхідність, якнайшвидше розпочніть оксигенотерапію →розд. 24.20.

7. Висушіть шкіру та накрийте постраждалого, щоб зменшити втрату тепла.

Алгоритм дій в кареті швидкої допомоги та в лікарні

1. Підтримуйте функції життєво важливих органів, проводьте оксигенотерапію та, при необхідності, механічну вентиляцію.

2. Допоміжні дослідження: ЕКГ; РГ грудної клітки, шийного відділу хребта та черепа; загальний аналіз крові, концентрація натрію та калію, білірубіну, сечовини та креатиніну в сироватці, газометрія артеріальної крові.

3. При масивному гемолізі (утоплення у прісній воді) оцініть покази для діалізу.