Астма-ХОЗЛ перехресний синдром

Пол О'бірн
Чи необхідно модифікувати лікування у пацієнтів з бронхіальною астмою, у яких розвивається незворотня обструкція дихальних шляхів?

Пол О'Бірн: Я рідко використовую термін астма-ХОЗЛ-перехресний синдром (АХПС) частково через те, що як ми знаємо з багатьох досліджень, у деяких хворих на бронхіальну астму виникає стійка незворотня обструкція дихальних шляхів. Пацієнт ніколи не курив, ніколи не піддавався впливу атмосферного забруднення, що могло б бути чинником ризику розвитку ХОЗЛ, але все ж у нього спостерігається стійка обструкція дихальних шляхів. Таких пацієнтів слід лікувати так само, як і інших хворих на бронхіальну астму, інгаляційними кортикостероїдами в якості терапії першого вибору, часто з додаванням бета-агоніста тривалої дії (LABA), а потім, в основному, якщо це не діє, призначаючи тіотропій або інший біологічний препарат. Цей підхід до лікування необхідно застосовувати у всіх хворих на бронхіальну астму, незалежно від наявності у них стійкої обструкції дихальних шляхів.

Дещо інакше виглядає ситуація осіб, які хворіють на ХОЗЛ, спричинену тютюнопалінням, а при цьому у них спостерігається певна зворотність обструкції. Що робити з такими пацієнтами? Дуже складно дати відповідь на це питання, оскільки алгоритм лікування, як Вам відомо, на основі рекомендації Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD), рекомендує призначення бронходилататорів в якості терапії першої лінії, а інгаляційних стероїдів — набагато пізніше.

На мій погляд, дуже важливо бути обережним з використанням цього терміну. Якщо у когось, хто є активним курцем і має стійку обструкцію дихальних шляхів, все ж  підозрюють бронхіальну астму, то в такому випадку інгаляційні стероїди повинні залишатись основою їхнього лікування.

Рекомендації МОЗ України

Нові рекомендації

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie