Артеріалізована капілярна кров vs артеріальна кров для визначення газового складу крові

Запис здійснено під час 4th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM).

У яких клінічних ситуаціях для визначення газового складу крові можна використовувати артеріалізовану капілярну кров замість артеріальної?

Jadwiga Wedzicha, MD: Визначення газового складу капілярної крові може бути надзвичайно корисним. Багато років тому я провела одне з перших досліджень, що порівнювало газометрію артеріалізованої капілярної крові на противагу стандартному дослідженню з пункцією променевої артерії, і результати були досить подібними. Я думаю, що важливою є техніка. Якщо ви хочете провести забір крові на газометрію з мочки вуха — важливо, щоб особи, які це технічно  виконують, були навчені це робити. Але перевага цього полягає в тому, що для виконання цієї процедури вам не потрібен лікар. Медсестри можуть це зробити.

Протягом багатьох років я виявила, що визначення газового складу артеріалізованої капілярної крові є  особливо корисним для спостереження за пацієнтами, які, наприклад, перебувають на домашній штучній вентиляції чи домашній кисневій терапії, а також для оцінки пацієнтів щодо показань до оксигенотерапії в домашніх умовах, — оскільки вам може знадобитися титрування кисню і ви не хотітимете  кожного разу здійснювати пункцію променевої артерії. Це дуже корисна техніка.

Особисто я вважаю, що в гострій ситуації в лікарні забір крові шляхом пункції променевої артерії є, мабуть, трохи точнішим. Проте для титрування кисню, оцінки гіперкапнії – воно є особливо інформативним щодо гіперкапнії — цього цілком достатньо.