Визначення концентрації С-реактивного білка для полегшення прийняття рішення щодо антибіотикотерапії у хворих із загостренням ХОЗЛ

Обговорення статті: C-reactive protein testing to guide antibiotic prescribing for COPD exacerbations

Ch.C. Butler i співавт.

The New England Journal of Medicine, 2019; 381: 111–120

Консультували: Adam Barczyk, Bogdan Solnica

Скорочення: CCQ — Clinical COPD Questionnaire, ДІ — довірчий інтервал, СРБ — С-реактивний білок, GOLD — Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease, ITT — (аналіз результатів в окремих групах) відповідно до запланованого лікування, ВШ — відношення шансів, ХОЗЛ — хронічне обструктивне захворювання легень, RCT — рандомізоване дослідження

Методика: мультицентрове відкрите RCT; змодифікований ITT-аналіз із врахуванням усіх хворих, для яких були доступні дані щодо ефективності та безпеки тактик ведення, порівняння яких проводилось, в окремих часових точках, незалежно від потенційних відхилень від протоколу дослідження

Вибірка: 649 хворих на ХОЗЛ у віці ≥40 років (сер. вік 68 років, чоловіки 52 %, ОФВ1 сер. 60 % належного значення — дані отримано для 560 хворих), які звернулись на огляд до лікаря з приводу загострення хвороби, із відповідністю ≥1-му критерію Антонісена (виражена задишка, відкашлювання більшої кількості мокротиння, гнійний характер мокротиння); кількість днів із симптомами загострення ХОЗЛ перед консультацією лікаря — сер. 6,9, результат CCQ — 3,3 балів, тяжкість обструкції за GOLD: легка (GOLD 1) у 11 %, середня (GOLD 2) у 55 %, тяжка (GOLD 3) у 28 %, дуже тяжка (GOLD 4) у 6 %, кількість наявних критеріїв Антонісена — 1 у 24 %, 2 у 31 %, 3 у 45 % хворих; крепітація у 49 %, сухі свистячі хрипи у 52 %, ослаблення везикулярного дихання у 24 %, ознаки легеневої консолідації у 3 %, пероральна антибіотикотерапія впродовж 12 місяців до моменту залучення у дослідження у 67 %, активне куріння у 34 %, серцева недостатність у 5 %, коронарна хвороба у 18 %, цукровий діабет у 16 %, хронічна хвороба нирок у 9 %, артеріальна гіпертензія у 41 %, інші хронічні захворювання у 26 % хворих.

Втручання: визначення концентрації СРБ в капілярній крові (кількісним методом) в місці проведення опіки над пацієнтом до прийняття рішення про застосування антибіотикотерапії; рішення щодо антибіотикотерапії базувалось на оцінці концентрації СРБ та клінічній оцінці хворого (лікарі отримали інформацію, що у хворих із концентрацією СРБ <20 мг/л антибіотикотерапія ймовірно не матиме користі, у хворих із концентрацією СРБ 20–40 мг/л антибіотикотерапія може принести користь, особливо у пацієнтів із відкашлюванням гнійного мокротиння, а в осіб із СРБ >40 мг/л антибіотикотерапія ймовірно матиме користь).

Контроль: рішення щодо антибіотикотерапії залежить від клінічної оцінки хворого, без визначення концентрації СРБ в крові
Усі хворі отримували стандартне лікування відповідно до актуальних клінічних настанов National Institute for Health and Care Excellence (NICE) та Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD).

Результати: див. табл. Концентрацію СРБ в крові під час огляду в лікаря визначено у 317 з 325 хворих (97,5 %) в експериментальній групі, серед яких у 76 % концентрація СРБ складала <20 мг/л, у 12 % — 20–40 мг/л, а у 12 % >40 мг/л.

Висновки

У хворих із загостренням ХОЗЛ врахування концентрації СРБ в крові при прийнятті рішення  щодо антибіотикотерапії, порівнюючи з рішенням на основі виключно клінічної оцінки, зменшило частоту застосування антибіотиків та не мало негативного впливу на клінічний перебіг загострення.