Скорочення: РНІФ — реакція непрямої імунофлуоресценції, СЗСТ — системні захворювання сполучної тканини, ССД — системна склеродермія, СЧВ — системний червоний вовчак, СШ — синдром Шегрена, ACR — American College of Rheumatology, ANA (anti‑nuclear antibodies) — антиядерні антитіла, EULAR — European League Against Rheumatism.
Однак останні класифікаційні критерії СЧВ, розроблені фахівцями EULAR/ACR і опубліковані в 2019 році, вказують, що при підозрі на це захворювання значущим вважається титр ANA ≥1:80. Літературні дані на основі аналізу більше 13000 зразків підтверджують, що такі значення титру ANA є найбільш чутливими (98 %). Також слід підкреслити, що наявність ANA є основним критерієм, що дозволяє провести подальшу класифікацію пацієнта. Таким чином, в аспекті останніх даних обґрунтованим, або навіть необхідним вважається використовувати початкове розведення зразків сироватки у дорослих 1:80 і повідомляти про позитивні результати при отриманні реактивності зразків вже на етапі вихідного титру. Також й надалі тривають дискусії щодо визначення рівня скринінгового титру для зразків, забір яких проведено у дітей віком <16-ти років. Переважає думка, що він повинен становити 1:40, хоча прямих доказів необхідності виділення окремих порогових значень для зразків від педіатричних пацієнтів немає, а деякі країни (напр., Бразилія) використовують єдині критерії для всіх пацієнтів, незалежно від віку. Використання інших діапазонів скринінгового титру у дітей продиктовано радше практичними міркуваннями, оскільки менші діапазони скринінгових титрів включені в критерії для окремих аутоімунних захворювань (напр., аутоімунного гепатиту). Також пропонується розділити титри ANA, які оцінюються як в педіатричних зразках, так і в зразках, забраних від дорослих, на низькі (від 1:40 до 1:80), середні (від 1:160 до 1:320) і високі (≥1:640). Прийнятні альтернативні методи скринінгу включають твердофазні дослідження на основі імуноферментного аналізу або хемілюмінесцентні дослідження з використанням суміші високоочищених антигенів.
Відповідно до згаданих міжнародних рекомендацій, на основі мікроскопічної картини з використанням клітинної лінії HEp-2 можна виділити наступні типи світіння клітинного ядра і/або цитоплазми:
- найбільш поширені (основні) ядерні типи світіння:
а) гомогенний — аутоантитіла анти-нДНК та які реагують з нуклеосомами (anti-nucleosome antibodies – aNuA), гістонами (anti-histone antibodies – AHA), HMG (high mobility group proteins)
б) гранулярний (плямистий):
- великогранулярний — аутоантитіла, що реагують зокрема з РНП (aRNP — U1-snRNP), Sm (aSm - U2-6 snRNP), білками ядерного матриксу
- дрібногранулярний — аутоантитіла, що реагують зокрема з SS-A/Ro (aSS-A/Ro), SS-B/La (aSS-B/La), Scl-70, Мі-2 (aMi-2) , Ku (aKu)
в) центромерний — аутоантитіла, що реагують з центромерними білками A, B, C, F (ACA)
г) ядерцевий — аутоантитіла, що реагують з PM-Scl (aPM-Scl), РНК-полімеразою I, NOR-90, РНКазою P, нуклеоліном, URNP, U3-RNP, To/Th, фосфопротеїном B23/нуматріном
- найбільш поширені (основні) цитоплазматичні типи світіння:
а) дифузний (по типу milky way) — напр., аутоантитіла, що реагують з рибосомним білком P (ARPA), Jo-1 (aJo-1), треоніл-тРНК-синтазою (PL-7), аланіл-тРНК-синтазою (PL-12), ізолейцин-тРНК-синтазою (OJ), гліцил-тРНК-синтазою (EJ), частинкою, що розпізнає сигнал (signal recognition particle – SRP),
б) дрібногранулярний — напр., аутоантитіла, що реагують з мітохондріями (anti-mitochondrial antibodies — AMA)
- більш рідкісні ядерні типи світіння:
а) мембранний (раніше периферичний, крайовий) — аутоантитіла, що реагують з ламіном A, B1, B2 і C, глікопротеїном gp210, нуклеопорином, рецептором для ламіну B
б) щільний дрібногранулярний — аутоантитіла, що реагують з DFS70/LEDGF-P75
в) плямистий (гранулярний), типовий для аутоантитіл, що реагують з ядерним антигеном проліферуючих клітин (proliferating cell nuclear antigen — PCNA)
г) ядерцевий типу "clumpy" — аутоантитіла, що реагують з фібриларином (U3-snRNP),
д) nuclear dots — аутоантитіла, що реагують з Sp100, PML, p80- coilin
е) центросома/центріолі — центріолі, midbody (MSA-2), енолаза, NIN, PCNT
ж) мітотичне веретено — аутоантитіла, що реагують з NuMA-1/MSA-1
- більш рідкісні цитоплазматичні типи світіння:
а) тип, пов'язаний з наявністю аутоантитіл до білків цитоскелету – напр., аутоантитіла, що реагують з тропоміозіном, віментином, актином, цитокератином
б) апарат Гольджі — пов'язаний з наявністю аутоантитіл до білків апарату Гольджі (гольджінів) джіантин, гольджін-245, гольджін-110, гольджін-97, гольджін-95 та ін.
в) великогранулярний — напр., аутоантитіла, що реагують з лізосомами і пероксисомами
г) інші — наприклад, по типу "rings and rods".
Інша класифікація типів світіння ANA, розроблена International Consensus on Antinuclear Antibody Patterns (ICAP), включає чотири групи (див. Таблицю):
1. негативний результат (AC-0)
2. ядерний (АС-1 — АС-14 і АС-29)
3. цитоплазматичний (AC-15 — AC-23)
4. пов'язаний з мітотичним апаратом (AC-24 — AC-28).
Антиген |
Тип світіння на клітинній лінії HEp-2/ номенклатура ICAP |
Частота зустрічальності у % |
двониткова ДНК |
гомогенний/ AC-1 |
40–100 |
однониткова ДНК |
реакція відсутня/ AC-0 |
70–95 |
гістони |
гомогенний/ AC-1 |
50–80 |
нуклеосоми |
гомогенний/ AC-1 |
60–100 |
U1-snRNP |
плямистий/ AC-5 |
13–32 |
Sm |
плямистий/ AC-5 |
10–40 |
SS-A/Ro |
плямистий/ AC-4 |
40–60 |
SS-B/La |
плямистий/ AC-4 |
6–25 |
PCNA |
плямистий/ AC-13 |
1–3 |
ARPA |
цитоплазматичний/ AC-19 |
10–40 |
Ku |
плямистий/ AC-4 |
близько 10 |
Антиген |
Тип світіння на клітинній лінії HEp-2/ номенклатура ICAP |
Частота зустрічальності у % |
U1-snRNP |
плямистий/ AC-5 |
близько 100 |
однониткова ДНК |
реакція відсутня/ AC-0 |
20-50 |
Антиген |
Тип світіння на клітинній лінії HEp-2/ номенклатура ICAP |
Частота зустрічальності у % |
Scl-70 |
плямистий/ AC-29 |
40–65 – дифузна ССД, |
центромери |
центромерний/ AC-3 |
3–12 – дифузна ССД, |
PM-Scl |
ядерцевий/ AC-8 |
1-16 |
фібриларин |
ядерцевий/ AC-9 |
6-8 |
РНК-полімерази |
ядерцевий/ AC-10 |
4-23 |
SS-A/Ro |
плямистий/ AC-4 |
до 9 |
SS-B/La |
плямистий/ AC-4 |
до 10 |
U1-snRNP |
плямистий/ AC-5 |
до 10 |
Антиген |
Тип світіння на клітинній лінії HEp-2/ номенклатура ICAP |
Частота зустрічальності у % |
Jo-1 |
цитоплазматичний/AC-20 |
20-30 (до 70 при антисинтетазному синдромі) |
PM-Scl |
ядерцевий/ AC-8 |
8–12 |
Mi-2 |
плямистий/ AC-4 |
10 (ювенільна форма) –31 (у дорослих) |
PL-7 |
цитоплазматичний/ AC-19 |
1-5 |
PL-12 |
цитоплазматичний/ AC-19 |
1-5 |
EJ |
цитоплазматичний/ AC-19 |
1-3 |
OJ |
цитоплазматичний/ AC-19 |
1-3 |
KJ |
цитоплазматичний/ AC-19 |
<1 |
SS-A/Ro52 |
плямистий/ AC-4 |
до 50 |
Антиген |
Тип світіння на клітинній лінії HEp-2/ номенклатура ICAP |
Частота зустрічальності у % |
SS-A/Ro |
плямистий/ AC-4 |
60–96 при первинному СШ, |
SS-B/La |
плямистий/ AC-4 |
40–70 при первинному СШ, |
однониткова ДНК |
немає/ AC-0 |
близько 13 |