Які хворі мають найнижчу ймовірність ремісії астми?

Дата: 22 березня, 2021
Автор: Marek Kaszuba

Обговорення статті: Asthma remission by age at diagnosis and gender in a population-based study

Honkamäki J. i співавт.

J. Allergy Clin. Immunol. Pract., 2020; S2213-2198 (20) 31347-7

Скорочення: ДІ — довірчий інтервал, ХОЗЛ — хронічне обструктивне захворювання легень, OR — відношення шансів

Нерідкі випадки розвитку ремісії у випадку астми, діагностованої в дитячому віці, проте менш ймовірним є досягнення ремісії при астмі, діагностованій у дорослих. Повідомлень про зв'язок між ремісією астми та віком дебюту захворювання є небагато.
Метою дослідження, результати яких були прийняті до публікації в “Journal of Allergy and Clinical Immunology: in Practice” були оцінка взаємозв'язку між початком ремісії астми та статтю і віком пацієнта на момент постановки діагнозу цього захворювання, а також визначення факторів ризику відсутності ремісії.

В рамах опитування 2016 року, анкету, створену для дослідження FinEsS, було розіслано до 16 000 випадково обраних людей у ​​Гельсінках та західній Фінляндії, віком 20–69 років. Астма, діагностована лікарем, була класифікована відповідно до віку пацієнта на момент встановлення діагнозу, як хвороба з: раннім (0–11 років), проміжним (12–39 років) та пізнім (40–69 років) дебютом. Ремісію астми визначали як відсутність симптомів захворювання та відсутність використання протиастматичних лікарських засобів впродовж 12 місяців перед заповненням анкети.

Серед людей, які отримали опитувальник, на анкету відповіли 8 199 (51,5 %) пацієнтів, у тому числі 879 повідомили про астму, діагностовану лікарем. Ремісію захворювання найчастіше виявляли при астмі з раннім дебютом (30,2%), потім у пацієнтів із астмою з проміжним дебютом (17,9%) і найменш часто у пацієнтів із пізнім дебютом астми (5,0%) (р <0,001). Медіана часу від діагностування астми до участі у дослідженні складала в цих групах 27, 18,5 та 10 років відповідно. У чоловіків показники ремісії становили відповідно 36,7%, 20,0% та 3,4%, а у жінок 20,4%, 16,6% та 5,9% (різниця між чоловіками та жінками р <0,001).

В рамах статистичного аналізу з використанням бінарної моделі багатовимірної логістичної регресії було виявлено, що значущими факторами ризику відсутності ремісії була астма з проміжним (співвідношення шансів [odds ratio — OR] = 2,15, 95% довірчий інтервал [ДІ]: 1,37–3,36 ) та пізнім (OR = 11,06, 95% ДІ: 4,82–25,37) дебютом порівняно з астмою із раннім дебютом, а також хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) (OR = 5,56, 95% ДІ: 1,26–24,49), алергічний риніт (OR = 2,28, 1,50–3,46) та сімейний анамнез астми (OR = 1,86, 95% ДІ: 1,22–2,85). Виключення з аналізу даних пацієнтів із ХОЗЛ не мало суттєвого впливу на його результати.

Результати

• Ремісія астми є найменш частою у групі людей із дебютом захворювання у віці після 40 років, незалежно від статі.

• Пізній дебют астми був найважливішим незалежним фактором ризику відсутності ремісії цього захворювання.

• Наявність алергічного риніту та астми в сімейному анамнезі людини, що страждає на астму, є факторами, що підвищують ризик відсутності ремісії цього захворювання. 

 

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie