Ревматологія — досягнення 2018/2019. Системна склеродермія

Дата: 14 листопада, 2019

Автор: Irena Zimmermann-Górska

Замітка: Огляд публікацій охоплює період від 21.03.2018 р. до 9.03.2019 р.

Найчастішу причину смерті хворих на системну склеродермію становить інтерстиціальне захворювання легень, ознаки якого виявляють під час комп’ютерної томографії високої роздільної здатності у майже 90 % хворих.1,2 Незалежними предикторами прогресування інтерстиціального захворювання легень у хворих на системну склеродермію є нижче насичення киснем гемоглобіну артеріальної крові, виміряне за допомогою пульсоксиметра під час тесту з 6-хвилинною ходьбою, та наявність артриту в анамнезі.2 Під час інтерстиціального захворювання легень часто розвиваються гастроезофагеальний рефлюкс та аспірація вмісту стравоходу внаслідок його дисфункції. Манометрія стравоходу та оцінка pH у його просвіті дозволяють застосувати відповідне лікування, зокрема високими дозами інгібітора протонної помпи.3,4

Принципи лікування хворих на системну склеродермію, опрацьовані експертами EULAR, й надалі становлять основу для тактики дій.5 Тривають дослідження щодо користі від застосування пірфенідону та нінтеданібу, а також фрезолімумабу (моноклональні антитіла до трансформуючого фактора росту ß).6 Підтверджено позитивний ефект та профіль безпеки при застосуванні тоцилізумабу.7

Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин у хворих на системну склеродермію може спричинити значне покращення, однак асоціюється з ризиком ускладнень і загрозою життю.8,9

Запам’ятайте

• Найчастішу причину смерті хворих на системну склеродермію становить інтерстиціальне захворювання легень, ознаки якого виявляють під час комп’ютерної томографії високої роздільної здатності у майже 90 % хворих.

• Незалежними предикторами прогресування інтерстиціального захворювання легень у хворих на системну склеродермію є нижче насичення киснем гемоглобіну артеріальної крові, виміряне за допомогою пульсоксиметра під час тесту з 6-хвилинною ходьбою, та наявність артриту в анамнезі.

• Під час інтерстиціального захворювання легень часто розвиваються гастроезофагеальний рефлюкс та аспірація вмісту стравоходу внаслідок його дисфункції. Манометрія стравоходу та оцінка pH у цого просвіті дозволяють застосувати відповідне лікування, зокрема високими дозами інгібітора протонної помпи.

• Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин у хворих на системну склеродермію може спричинити значне покращення, однак асоціюється з ризиком ускладнень і загрозою життю.

Література

Дивіться також

Ревматологія — досягнення 2018/2019. Синдром ШегренаОгляд публікацій включає період від 21.03.2018 р. до 9.03.2019 р.