Дефіцит сну та фізичне навантаження збільшують ризик алергічних реакцій при харчовій алергії

Дата: 18 листопада, 2019
Автор: Marek Kaszuba
The effect of sleep deprivation and exercise on reaction threshold in peanut-allergic adults: a randomised controlled study
Dua S. i співавт.
Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2019 Jul 15. pii: S0091-6749(19)30934-0. doi: 10.1016/j.jaci.2019.06.038

Скорочення: ДІ — довірчий інтервал, SD — стандартне відхилення.

У зв’язку з обмеженими даними щодо порогових доз алергенів та впливу кофакторів на розвиток алергічних реакцій при харчовій алергії, на даний момент виділення алергенів у списку інгредієнтів на упаковках харчових продуктів недостатньо інформує особи з харчовою алергією про ступінь небезпеки.

Автори дослідження, опублікованого в „Journal of Allergy and Clinical Immunology”, вирішили визначити порогові дози алергену, які викликають реакції в осіб із харчовою алергією на арахіс, а також дослідити вплив депривації сну і фізичного навантаження на розвиток алергічних реакцій.

Під час крос-секційного контрольованого клінічного дослідження в осіб із харчовою алергією на арахіс, підтвердженою за допомогою подвійної сліпої плацебо-контрольованої пероральної провокаційної проби, у випадковій послідовності проведено три додаткові відкриті пероральні провокаційні проби з цим самим алергеном (арахіс): з фізичним навантаженням під час проби, з депривацією сну перед проведенням проби та без додаткових втручань. Первинною контрольною точкою, яку оцінювали під час дослідження, була порогова доза вжитого алергену (мг білку арахісу), яка викликає алергічну реакцію.

Провокаційні проби, які підтверджують алергію на арахіс, проведено у 123 учасників дослідження, з чого 100 осіб пройшло рандомізацію щодо послідовності додаткових досліджень. У даній групі у 81 учасника (середній вік 25,2 років) проведено принаймні одну, у 70 учасників принаймні дві, а у 64 учасників три додаткові відкриті пероральні провокаційні проби. Середня порогова доза, що викликає алергічну реакцію, складала 214 мг (SD 330 мг) білку арахісу в групі, в якій додаткові втручання не проводились. Середня порогова доза була на 45 % нижчою як у групі осіб, які під час проби виконували фізичне навантаження (95 % ДІ 21–61; p=0,001), так і в осіб, у яких проведенню проби передувала депривація сну (95 % ДІ 22–62; p=0,001). Було оцінено, що середня доза, яка викликає алергічну реакцію в 1 % осіб з харчовою алергією на арахіс, складає 1,5 мг (95 % ДІ 0,8–2,5) за відсутності депривації сну та фізичного навантаження під час провокаційної проби, 0,5 мг (95 % ДІ 0,2–0,8) у випадку проби, якій передувала депривація сну, та 0,3 мг (95 % ДІ 0,1–0,6) у разі проби із застосуванням фізичного навантаження.

Висновки

Фізичне навантаження та депривація сну рівною мірою значущо зменшують порогову дозу алергену, яки викликає реакцію в осіб із харчовою алергією на арахіс, а також, будучи кофакторами, суттєво збільшують ризик розвитку алергічних реакцій.


Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie