Настанови Глобальної Ініціативи для Хронічного Обструктивного Захворювання Легень (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease — GOLD) є найважливішим документом, який визначає стандарти тактики дій у хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Під кінець 2018 року на вебсторінці GOLD було опубліковано настанови на 2019 рік. Запроваджено кілька змін, суттєвих для лікарів-практиків, перш за все щодо принципів хронічного лікування, а також численні редакційні зміни. У даній статті представлено рекомендації щодо тактики дій при ХОЗЛ, важливі у повсякденній лікарській практиці, а також обговорено значущі зміни у порівнянні до попередньої версії настанов GOLD.
Визначення ХОЗЛ залишається незмінним — це «захворювання, що часто спостерігається, розвиток якого можна попередити і яке можна ефективно лікувати, що характеризується персистуючими проявами з боку дихальної системи та обмеженням циркуляції повітря по дихальних шляхах внаслідок аномалій дихальних шляхів і/або альвеол, спричинених значущою експозицією до шкідливих частинок або газів.»
ХОЗЛ діагностують тоді, коли співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ становить <0,7 (під час спірометричного дослідження після інгаляції бронхолітика); даний критерій не змінився. Оскільки нижня межа норми для ОФВ1/ФЖЄЛ поступово знижується враз із віком, встановлення фіксованої точки відліку призводить до значної гіпердіагностики ХОЗЛ в осіб похилого віку та ситуацій, коли не буде поставлено діагноз ХОЗЛ у частини хворих молодшого віку. У зв’язку з цим Польське респіраторне товариство рекомендує діагностувати ХОЗЛ на основі взаємозв’язку співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ та нижньої межі норми (НМН) для даної популяції (діагноз ставлять у тому випадку, якщо ОФВ1/ФЖЄЛ < НМН).
Спірометричне дослідження слід провести у пацієнтів із суб’єктивними симптомами (кашель, задишка, хронічне відкашлювання мокротиння) або експозицією до факторів ризику (тютюнопаління, професійні фактори). У настановах GOLD згадано про можливість ідентифікації випадків ХОЗЛ в умовах первинної медико-санітарної допомоги за допомогою опитувальників, які надсилаються хворим.
Спірометрія повинна бути доброї якості; нижче обговорено окремі практичні аспекти, які сприяють правильному проведенню дослідження:
1. Необхідними є систематичне калібрування спірометра та навчання особи, яка проводить дослідження.
2. Спірометрію після застосування бронхолітика необхідно виконати через 10–15 хвилин після інгаляції пацієнтом 400 мкг ß2-агоніста короткої дії або через 30–45 хвилин після інгаляції 160 мкг антихолінергічного ЛЗ короткої дії (або обидвох ЛЗ одночасно).
3. Пауза між вдихом та видихом не повинна перевищувати 1 секунду, а форсований видих повинен тривати до досягнення плато, а у хворих зі значною бронхообструкцією може тривати навіть 15 секунд.
4. Різниця між показниками ОФВ1 і ФЖЄЛ під час 3-х вимірювань (з яких вибрано найкращий) не повинна складати більше, ніж 5 % та 150 мл.