Пальці у формі «барабанних паличок»

Патомеханізм та причини

Пальці у формі «барабанних паличок» («пальці Гіпократа») виникають внаслідок проліферації сполучної тканини на суглобовій поверхні дистальних фаланг пальців рук, рідше стоп, що призводить до опуклості нігтів, які набувають форми «годинникового скла» →мал. 1.32-6; часто співіснує з навколонігтьовою еритемою. Кут між площиною нігтя та поверхнею шкіри у місці виходу кореня з нігтьового валу становить ≥180° (у нормі ≈160°).

Рисунок 6. Барабанні пальці

Механізм розвитку невідомий. Причини:

1) легеневі — рак та інші пухлини легень, легеневий фіброз, хронічні запальні захворювання (напр., ХОЗЛ, абсцес легені, емпієма плеври, бронхоектатична хвороба, туберкульоз легень), муковісцидоз, саркоїдоз;

2) серцеві — вроджені ціанотичні вади серця, бактерійний ендокардит;

3) захворювання ШКТ — хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, цироз печінки (біліарний та портальний);

4) гормональні — хвороба Грейвса-Базедова, гіперпаратиреоз;

5) ідіопатичні пальці у формі «барабанних паличок».

Пальці у формі «барабанних паличок» на обох руках є характерною ознакою центрального ціанозу. Пальці у формі «барабанних паличок» лише на одній руці є наслідком пошкодження артеріального кровообігу в даній кінцівці внаслідок відкритої артеріальної (Боталової) протоки, аневризми (напр., аорти або підключичної артерії) чи артеріїту. Можуть бути складовою гіпертрофічної остеоартропатії (синдрому Марі-Бамбергера, болісного утворення нової кістки під періостом), при якій додатково виникають: згрубіння періосту, що можна відчути на непокритих м'язами кісткових поверхнях (ділянки гомілковостопних та зап'ясних суглобів), і пальпаторна болючість цих ділянок; набряк, болючість та симптоми рідини в суглобах (найчастіше в колінних, гомілковостопних та ліктьових); у первинній формі може розвинутись генералізоване згрубіння шкіри, яка формує складки. Найчастішою (>90 %) причиною вторинної гіпертрофічної остеоартропатії є рак легень.

Діагностика

З метою діагностування та з'ясування причини розвитку гіпертрофічної остеоартропатії слід виконати рентгенографію діафізів довгих (трубчастих) кісток (згрубіння періосту). Завжди виконують рентгенографію органів грудної клітки, з огляду на підвищений ризик недрібноклітинного раку легень.