Прегестаційний діабет

ВИЗНАЧЕННЯ ТА типовий перебіг

Прегестаційний діабет — ЦД у вагітної жінки (1-го типу, 2-го типу або MODY), що діагностований до вагітності.

1. Вплив вагітності на перебіг ЦД: значно підвищується рівень контрінсулярних гормонів (плацентарного лактогену, естрогенів, прогестерону та пролактину), внаслідок чого виникають: інсулінорезистентність, гіперглікемія та підвищена потреба в інсуліні, а також лабільність ЦД і пришвидшений розвиток його ускладнень.

2. Вплив ЦД на перебіг вагітності: на відміну від інсуліну, глюкоза проникає через плацентарний бар'єр — гіперглікемія у матері призводить до зростання глікемії у крові плоду, стимуляції та гіперплазії плодових острівців Лангерганса та надмірної продукції інсуліну, який має анаболічну дію, що зумовлює макросомію, але також незрілість плоду, що, у свою чергу, збільшує загрозу акушерських ускладнень — частішого розродження шляхом кесарського розтину, пологових травм, багатоводдя, прееклампсії та низької оцінки новонародженого за шкалою Апгар. Значний дефіцит інсуліну і гіперглікемія у матері можуть призвести до ацидозу у плоду та завмирання вагітності або до вроджених вад розвитку, переважно, нервової трубки та серця.

ЛІКУВАННЯ

1. У період планування вагітності: необхідно досягти нормоглікемію, провести санацію вогнищ інфекції, діагностувати та пролікувати хронічні ускладнення (лазеротерапія ретинопатії) та активізувати навчання.

2. Під час вагітності: компенсація ЦД повинна бути ідеальною вже під час перших тижнів вагітності, оскільки тоді ризик розвитку вад плоду є найвищим. Якщо не проводилась інтенсивна інсулінотерапія, починаємо її та продовжуємо протягом цілої вагітності (найкраще, із застосуванням індивідуальної інсулінової помпи). Слід враховувати зростання потреби у інсуліні (навіть 2-кратне).

3. Під час пологів (природнім шляхом або за допомогою кесарського розтину): забезпечте постійну в/в інфузію інсуліну (допускається продовження постійної підшкірної інфузії з використанням індивідуальної інсулінової помпи) у дозі, що відповідає добовій потребі, та забезпечте добову норму енергії (800–1200 ккал) за допомогою в/в інфузії глюкози. Зберігайте глікемію в межах 5,6–7,2 ммоль/л (100–130 мг/дл).

4. Після пологів: потреба в інсуліні може знизитись до 50 %, a навіть до 30 % дози, яка була перед пологами. У випадку ЦД 2-го типу, п/о цукрознижуючі ЛЗ можна застосувати лише після припинення грудного вигодовування.

5. Вагітні жінки із ЦД повинні бути під спостереженням у високоспеціалізованих центрах. Це стосується як ЦД, який діагностований до вагітності, так і ЦД, який встановлено під час вагітності. Пологи у таких пацієнток також повинні відбуватись у спеціалізованих центрах.

Моніторинг

Вагітні жінки з ЦД повинні самостійно контролювати глікемію ≥4 × на добу (частіше при лабільному або декомпенсованому ЦД і також періодично вночі під час інсулінотерапії).

Показники цільової глікемії (вимірювання глюкометром): можуть незначно відрізнятись від поданих, за умови, що забезпечують рівень цільового HbA1c:

1) натще і до їжі — 3,3–5,0 ммоль/л (60–90 мг/дл);

2) через 1 год від початку споживання їжі — <7,8 ммоль/л (140 мг/дл);

3) вночі між 2.00 і 4.00 годинами — >3,8 ммоль/л (70 мг/дл).

Найточнішу оцінку добової глікемії забезпечують системи постійного моніторингу глікемії (CGMS); цільова середня добова глікемія повинна становити 5,3 ммоль/л (95 мг/дл).