Фіброміалгія

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Больовий синдром невідомої етіології, що характеризується хронічним генералізованим м'язово-суглобовим болем та болючістю в типових точках.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Розвивається у 8 разів частіше у жінок, головним чином європеоїдної раси у віці 35–55 років. Симптоми: хронічний генералізований м'язово-суглобовий біль, болючість у специфічних больових (чутливих) точках →рис. 16.20-1, порушення сну, втома та відчуття ригідностi тіла, схильність до фобій та депресії (у 75 % хворих), вегетативні та функціональні порушення різного ступеня вираженості.

Захворюванням, яке часто ототожнюють з фіброміалгію, є синдром хронічної втоми, при якому окрім багатьох симптомів, що нагадують фіброміалгію, спостерігається субфебрилітет, лімфаденопатія, біль у горлі та мігруючий біль у суглобах; натомість під час пальпації відповідної кількості больових точок не виявлено.

Рисунок 1. Чутливі точки при фіброміалгії

ДІАГНОСТИКА

Нові діагностичні критерії за ACR (2016) →табл. 16.20-1. Наявність інших захворювань не виключає діагнозу фіброміалгії, так як і наявність фіброміалгії не виключає співіснування у хворого  інших хворіб. Індекс вираженості фіброміалгії (fibromialgia severity — FS) становить суму індексу поширеності болю (WPI) та індексу вираженості симптомів (SSS). Співіснування фіброміалгії у хворих із РА. АС або ПсА може завищувати показники індексів DAS28 та BASDAI, які використовують під час відбору до біологічної терапії,  що може впливати на більш ранній початок такого лікування.

Таблиця 16.20-1. Діагностичні критерії фіброміалгії згідно ACR (2016)a

критерії

Для постановки діагнозу фіброміалгії необхідне виконання наступних 3-х умов:

1) індекс поширеності болю (widespread pain index — WPI) ≥7 та індекс вираженості симптомів (symptom severity scale — SSS) ≥5 або WPI 3–6 і SS ≥9

2) генералізований біль, тобто який виникає в ≥4 з 5 ділянок тіла (без урахування нижньої щелепи, грудної клітки і живота)

3) симптоми подібної вираженості зберігаються протягом ≥3 міс.

індекс

Індекс поширеності болю — пацієнт оцінює кількість локалізацій з 5 ділянок, на яких протягом останнього тижня відчувався біль (результат в діапазоні 0–19):

1) ліва верхня ділянка — нижня щелепа (ліва частина)a, плечовий пояс (ліва частина), ліве плече, ліве передпліччя

2) права верхня ділянка — нижня щелепа (права частина)a, плечовий пояс (права частина), праве плече, праве передпліччя

3) ліва нижня ділянка — ліва частина тазу (сідниця або великий вертлюг), ліве стегно, ліва гомілка

4) права нижня ділянка — права частина тазу (сідниця або великий вертлюг), праве стегно, права гомілка

5) аксіальна ділянка — шия, верхня частина спини, нижня частина спини, грудна кліткаa, живітa

Індекс вираженості симптомів (SSS) — оцінюють

1) вираженість кожного з нижченаведених симптомів протягом останнього тижня (кожен за шкалою від 0 до 3, загальний результат в діапазоні 0–9):

–  втомлюваність

– сон, який не дає відчуття відпочинку

– когнітивні дисфункції

за шкалою

0 — немає порушень

1 — незначні або слабко виражені порушення, здебільшого слабко виражені, або виникають періодично

2 — помірні порушення, часті і/або помірно виражені

3 — тяжкі порушення: значно виражені, постійно зберігаються, обтяжливі

2) поява нижчевказаних симптомів впродовж останніх 6 міс. (1 для кожного симптому, загалом 0–3):

– біль голови

– біль або спазми в гіпогастральній ділянці

– депресія.

Індекс SSS складає суму балів з обох вищевказаних категорій (діапазон 0–12).

a не включено у визначення генералізованого болю

ЛІКУВАННЯ

Лікування є складним та включає в себе (рис. 16.20-2):

1) інструктаж пацієнта з метою роз'яснення суті захворювання, стратегії лікування та зниження тривоги;

2) нефармакологічну терапію: аеробні та силові тренування, які хворому часто складно виконувати з огляду на знижену толерантність до навантаження; різні методи психотерапії (напр., поведінкову терапію); акупунктуру, гідротерапію, загальносистемну кріотерапію та комплексне санаторне лікування;

3) фармакологічне лікування

а) антидепресанти — амітриптилін у низькій дозі, інгібітори зворотнього захоплення серотоніну та норадреналіну (напр., дулоксетин, міртазапін, венлафаксин); зменшують біль та втому, покращують сон і самопочуття, однак загалом не мають впливу на болючість чутливих точок;

б) анальгетики (трамадол), можливо інші слабкі опіоїди (не рекомендується застосовувати сильних опіоїдів), парацетамол; зменшення болю також спостерігалося після застосування праміпексолу, прегабаліну і габапентину (вказані ЛЗ можуть викликати деякі соматичні прояви, які спостерігаються при поліміалгії).

Не застосовуйте НПЗП та ГК.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie