Вузлувата еритема

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Запальні вузлуваті зміни у підшкірній тканині. Вважається, що в патогенезі відіграють роль імунні комплекси. Може розвиватись при:

1) інфекціях — стрептококи, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium leprae, Yersinia, Salmonella, Chlamydophila pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae, віруси (CMV, HBV, HCV, ВЕБ, ВІЛ), гриби;

2) медикаментозних реакціях — антибіотики (особливо пеніцилін), сульфоніламіди, похідні піразолу;

3) захворюваннях — саркоїдоз (одна з найчастіших причин), неспецифічні ентероколіти, синдром Світа (Sweet) [дерматит із нейтрофілією], системні захворювання сполучної тканини (СЧВ, поліміозит/дерматоміозит, системна склеродермія, системні васкуліти);

4) вагітності або прийомі пероральних контрацептивів.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Хворіють в основному (≈90 % випадків) жінки. З появою вузлів часто спостерігаються: погане самопочуття, субфебрилітет або лихоманка, артралгія або артрит, симптоми запалення верхніх дихальних шляхів, симптоми з боку ШКТ (біль у животі, діарея). Вузли найчастіше розташовані на передній, рідше на задній поверхні гомілок, ще рідше на стегнах, сідницях, плечах, голові або тулубі. Середній діаметр зазвичай 1–1,5 см, можуть зливатись між собою. Шкіра над зміненими ділянками з гіперемією, гіпертермією, некротизація ніколи не спостерігається. Вузли є болючими, зберігаються до 2–9 тиж., загоювання відбувається без формування рубців. Переважно протягом декількох тижнів у місцях вузлів залишаються коричневі плями. У близько половини хворих бувають рецидиви, найчастіше зимою та весною.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

1. Дослідження крові: під час появи вузлів виявляють прискорення ШОЕ (у 60–85 %), лейкоцитоз із перевагою нейтрофілів, підвищену концентрацію імуноглобулінів (часто) і підвищену активність трансаміназ в сироватці.

2. Інші дослідження: залежно від причини. Наприклад, при РГ грудної клітки можуть бути виявлені типові для саркоїдозу зміни.

Діагностичні критерії

Діагноз встановлюють на основі клінічних симптомів. Гістологічне дослідження біоптату шкіри проводять у виняткових випадках, напр., коли виникає необхідність диференціювати з ідіопатичним паннікулітом (хворобою Вебера-Крісчена).

Диференційна діагностика

Паннікуліт, зміни у підшкірній жировій клітковині, безпосередньо спричинені інфекцією (переважно стафілококовою), поверхневий тромбофлебіт, васкуліт судин шкіри (напр., уртикарний васкуліт). Диференціюванню також підлягають захворювання, при яких спостерігається вузлувата еритема →вище.

ЛІКУВАННЯ

1. Лікування основного захворювання.

2. Симптоматичне лікування: НПЗП, у разі відсутності покращення — ГК (увага: можуть мати шкідливий вплив, напр., при туберкульозі).