Гіповолемічний шок

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА

Одночасно з симптомами шоку або раніше можуть з’явитися симптоми зневоднення — зниження вологості слизових оболонок, суха та нееластична шкіра, посилене відчуття спраги (але не в осіб похилого віку з порушенням її відчуття). Порушення свідомості (особливо у старших осіб) можуть випереджувати гіпотензію. Зазвичай, тахікардія та ортостатична гіпотензія (у вертикальній позиції) спостерігаються раніше, ніж розвинеться зниження артеріального тиску у сидячому чи лежачому положенні. Анамнез та фізикальне обстеження, які вказують на причину шоку, допомагають поставити діагноз. Стани зневоднення →розд. 19.1.1.

ЛІКУВАННЯ

1. Вводьте в/в розчини (→вище), а якщо, незважаючи на швидку інфузію ≈1500–2000 мл кристалоїдного розчину (або ≈1000 мл колоїдного розчину), зберігається гіпотензія та гіпоперфузія → застосуйте норадреналін або дофамін (чи адреналін) у постійній інфузії в/в (→вище) та одночасно продовжуйте вливання розчинів. Основне значення в терапії гіповолемічного шоку має відновлення волемії шляхом введення розчинів, а не катехоламінів; останні можуть, однак, допомогти у збереженні кровопостачання життєво важливих органів. Після початкової інтенсивної інфузійної терапії можна вводити менші порції рідини (виконувати проби навантаження рідиною) і оцінювати загальну потребу в рідині.

2. Одночасно застосовуйте етіологічне лікування, напр., лікуйте захворювання, яке викликає блювання, діарею, кишкову непрохідність, поліурію, втрату рідини через шкіру.

3. Решта етапів лікування розд. 2.2.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie