Артеріальна гіпертензія

Систолічний артеріальний тиск ≥140 мм рт. ст. і/або діастолічний тиск ≥90 мм рт. ст. Класифікація залежно від показників, визначених під час офісних вимірювань →табл. 2.20-1. Бажаний (цільовий) рівень показників АТ →нижче.

Таблиця 2.20-1. Визначення та класифікація артеріального тиску (мм рт. ст.)a

Категорія

Систолічний

Діастолічний

оптимальний АТ

<120

та

<80

нормальний АТ

120–129

та/або

80–84

високий нормальний АТ

130–139

та/або

85–89

артеріальна гіпертензія 1 ступеня

140–159

та/або

90–99

артеріальна гіпертензія 2 ступеня

160–179

та/або

100–109

артеріальна гіпертензія 3 ступеня

≥180

та/або

≥110

ізольована систолічна артеріальна гіпертензія

≥140

та

<90

a на підставі офісного вимірювання АТ

Якщо рівні систолічного і діастолічного АТ належать до різних категорій, необхідно врахувати вищу категорію.

Ізольовану систолічну АГ також класифікуйте згідно ступенів (1, 2 та 3), в залежності від рівня систолічного АТ.

на основі рекомендацій ESH та ESC 2013

В залежності від етіології розрізняють:

1) первинну (есенціальну) (>90 % випадків) АГ;

2) вторинну АГ.

Причини вторинної АГ:

1) хвороби нирок:

a) паренхіматозні (ренопаренхіматозна АГ) →розд. 2.20.3;

б) судинні (вазоренальна [реноваскулярна] АГ) →розд. 2.20.2;

в) ренін-продукуючі пухлини, які походять з  юкстагломерулярного комплексу нирок;

г) синдроми первинної ретенції натрію — синдром Лідла, синдром Гордона;

2) хвороби залоз внутрішньої секреції — первинний гіперальдостеронізм, синдром Іценко-Кушинга, феохромоцитома і парагангліоми, гіпер- або гіпотиреоз, гіперпаратиреоз, карциноїдний синдром, акромегалія;

3) коарктація аорти;

4) прееклампсія або еклампсія;

5) гострий стрес — опіки, алкогольний абстинентний синдром, психогенна гіпервентиляція, гіпоглікемія, стан після великих хірургічних втручань;

6) синдром обструктивного апное сну (СОАС);

7) збільшений об'єм внутрішньосудинної рідини;

8) хвороби нервової системи — підвищення внутрішньочерепного тиску, синдром Гійєна-Барре, тетраплегія, сімейна дизавтономія;

9) ЛЗ — симпатоміметики (також у формі назальних крапель), глюкокортикоїди, еритропоетин, циклоспорин, такролімус, інгібітори МАО, НПЗП, препарати солодки, карбеноксолон, пероральні контрацептиви;

10) токсичні речовини — наркотики (амфетамін, кокаїн), важкі метали, алкоголь, нікотин.

Причини ізольованої систолічної гіпертензії:

1) підвищена жорсткість аорти, особливо у старших осіб;

2) стани, що супроводжуються підвищеним серцевим викидом — недостатність аортального клапана, анемія, гіпертиреоз, хвороба Педжета, артеріовенозні фістули.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie