Агонія

Агонії, зазвичай, передують передагональні симптоми і вона може тривати від кількох до кількох десятків годин (якщо немає раптової смерті, напр., через крововилив або емболію легеневої артерії). Більшість помираючих мають порушення свідомості, що заважає комунікації, а про біль і дискомфорт, що викликані незручною позицією, спрагою, підвищеною температурою і затримкою сечі, пацієнти сповіщають гримасою, стогоном і психомоторним збудженням, що часто є більш зрозумілими для близьких родичів, ніж для медичного персоналу. Риси обличчя — загострені, пульс ниткоподібний, кінцівки — холодні та бліді, дихання хрипле, швидке, з перервами.

ПРАВИЛА ДОГЛЯДУ ЗА ПОМИРАЮЧИМ

1. Умовою хорошого догляду є постійна присутність близької особи, яка має підтримку зі сторони досвідченого медичного персоналу.

2. Пацієнту потрібно забезпечити комфортну позицію.

3. Заходи догляду потрібно обмежити до найнеобхідніших, щоб уникнути шуму і яскравого світла та присутності не більше 1 або 2 осіб.  

4. Усі болісні процедури проводьте під анестезією і/або седацією.

5. Пацієнтам у свідомості можна спочатку давати невелику кількість улюблених напоїв, зволожувати язик та слизову оболонку порожнини рота. Не застосовуйте в/в гідратацію, так як це серед іншого може призводити до підвищення кількості секрету в дихальних шляхах та посилення хрипів.

6. Перевагу слід віддавати використанню підгузників, обмежуючи катетеризацію. Якщо виникають болі внаслідок переповнення сечового міхура сечею, слід провести катетеризацію сечового міхура під седацією із застосуванням мідазоламу та після анестезії уретри гелем з лідокаїном. Рідко буває необхідною надлобкова пункція сечового міхура (йголкою з канюлею для периферійних вен [венфлоном]). 

7. Змініть шлях введення лікарських засобів з п/о на п/ш, рідше в/в. Підшкірно можна вводити трамадол (у випадку помірного болю, підшкірна доза може відповідати п/о), морфін (у випадку сильного болю і задишки; у вигляді п/ш дози зниженої на 1/3–1/2 п/о дози або від 1,5–2,5 мг, якщо пацієнт раніше не отримував морфін), метоклопрамід (профілактика нудоти та блювання), галоперидол (протиблювотний, а також у збуджених хворих, від 1,5–2,5 мг), левомепромазин (при неефективності галоперидолу за тими ж показами, від 3–6,25 мг), мідазолам (при збудженні, невгамовному стражданні, від 1–1,5 мг), а також гіосцин (профілактика надлишкової секреції з дихальних шляхів та хрипів при диханні, 10–20 мг); усі препарати кожні 4–6 год. Усі ці препарати можна змішувати в одному шприці (напр. на 24 год, для введення в об'ємі по 2 мл через підшкірно введену голку). Якщо хворий раніше отримував опіоїди підшкірно, продовжуйте це лікування.

8. Якщо хворий сповіщає про біль → введіть додаткову дозу анальгетику п/ш та при необхідності повторіть її через 20–30 хв. Якщо доза, яка досі застосовувалась неефективна, підвищте її на 30–50 %. Якщо є в/в доступ — слід ввести 1 мг морфіну (незалежно від раніше використаних доз морфіну п/о або п/ш, або опіоїди у пластирі); наступні дози, за необхідності, вводити кожні 3–5 хв.

9. Пацієнту із задухою, вираженим неспокоєм, значним психомоторним збудженням слід ввести мідазолам — спочатку одноразово 1–1,5 мг п/ш або 0,5 в/в (дозу препарату можна повторити через 5–10 хв), а після того, як стан хворого стане контрольованим — у вигляді безперервної інфузії (10–15 мг/добу або більше, якщо це необхідно). Якщо ефект мідазоламу незадовільний, то в умовах стаціонару для седації можна застосовувати пропофол. Якщо контакт з хворим неможливий → необхідно отримати згоду щодо використання седації від близьких осіб.

10. Боротися з гарячкою слід застосовуючи парацетамол або метамізол п/р або в/в.

11. Не виконуйте санацію з верхніх відділів дихальних шляхів, так як це є мало ефективним та завдає страждань.

12. Перед лицем смерті, пацієнти можуть непокоїтися тим, що вони будуть страждати від болю і задишки, або подальшою долею своїх близьких, які у момент смерті будуть поруч з ними, та зазнають страждання. Слід забезпечити можливість попрощатися з близькими та супровід священика/духовну підтримку.

13. Необхідно приділити достатньо уваги і турботи близьким та рідним хворого, для котрих помираючий пацієнт є джерелом великих страждань. Подбайте про атмосферу співчуття і підтримки, завдяки хорошій комунікації (інформування про стан пацієнта, симптоми і маніпуляції, що використовуються), забезпеченню можливості близьким особа постійно перебувати біля помираючого або померлого (доставити додаткове крісло чи кушетку), забезпеченню гідного поводження з тілом померлого, висловіть співчуття родині.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie