Ішемічний коліт

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Ішемічний коліт спричинений недостатнім припливом крові до стінки кишки, найчастіше внаслідок атеросклеротичного звуження артерій, рідше — емболії, тромбозу, хірургічних операцій з приводу аневризми черевної аорти та при черевно-промежинних екстирпаціях прямої кишки. Відділи кишківника з підвищеним ризиком розвитку ішемії: ділянка селезінкового згину, нисхідна ободова кишка, верхня частина прямої кишки.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ ПЕРЕБІГ

Зазвичай початок підгострий, з кишковою кровотечею, минає через декілька тижнів навіть без лікування. У частини хворих внаслідок заживлення запальних змін виникають рубцеві звуження кишківника. У 10 % випадків початок гострий, з болем у животі (переважно у лівій половині), кишковою кровотечею, гарячкою та лейкоцитозом. Швидко можуть розвинутись некроз стінки ободової кишки та перфорація з розлитим перитонітом.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

1. Оглядова РГ черевної порожнини: можна виявити дилатацію кишківника, пневматоз (наявність газу в стінці кишки), симптом «відбитка великого пальця» (набряк підслизової оболонки) в ураженому сегменті кишківника.

2. КТ черевної порожнини: дослідження першої лінії, якщо симптоми вказують на ішемію кишківника — виявляє набряк та потовщення стінки кишківника в неішемізованому сегменті, дозволяє виявити необоротні зміни (некроз стінки кишківника, перфорація), які вказують на необхідність хірургічного лікування.

3. Колоноскопія з забором біоптатів: проводиться з мінімальною інсуфляцією після стабілізації стану хворого (до 48 год після появи симптомів). Можна виявити гіперемію, набряк слизової оболонки, ерозії та виразки (зазвичай лінійне розташування вздовж довгої осі кишківника), зміни чітко відмежовані від нормального кишківника. Під час гістологічного дослідження біоптатів виявляють ішемічні зміни.

Диференційна діагностика

Інфекційний коліт, неспецифічні запальні захворювання кишківника, інші причини кровотечі з нижнього відділу ШКТ (→розд. 4.30), інші причини болю в животі (→розд. 1.7).

ЛІКУВАННЯ

У початковому періоді захворювання → загальна підтримуюча терапія з інфузією розчинів та в/в введенням антибіотиків. При найтяжчих випадках (перфорація, некроз стінки кишківника чи кровотеча) → резекція зміненого відрізка кишківника. Звуження кишківника → сегментарна резекція ободової кишки.