Пухлини гіпофізу

Класифікація пухлин гіпофізу:

1) у залежності від місцевої інвазивності та злоякісності — аденоми (найбільш поширені) неінвазивні (не інфільтрують навколишні тканини — клиноподібну пазуху та/або кавернозний синус) та інвазивні (інфільтративні), а також рак (що дає віддалені метастази; дуже рідко);

2) на підставі імуногістохімічного забарвлення та гормональної активності: пролактинома (продукує пролактин →нижче), соматотропінома (продукує СТГ →розд. 8.4.2), кортикотропінома (продукує АКТГ →розд. 8.4.3), гонадотропінома (продукує ФСГ або ЛГ, або їх вільні субодиниці [αSU, βSU]), тиреотропінома (продукує ТТГ), гормонально неактивні пухлини;

3) у залежності від розміру (діаметру) — мікроаденоми (<1 см), макроаденоми (≥1 см) та гігантські пухлини (>4 см).

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Симптоми пухлини гіпофізу розвиваються внаслідок:

1) гормональної активності пухлини — залежать від виду секретованого гормону; також існують змішані пухлини (як правило, секретують СТГ та пролактин);

2) «мас-ефекту» пухлини — переважно макроаденоми, за рахунок поширення за межі турецького сідла можуть викликати компресію перехресту зорових нервів, що призводить до звуження полів зору, деколи розвиваються симптоми гіпопітуїтаризму, рідше — ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску та біль голови.

Типовий перебіг переважної більшості аденом — доброякісний, з невеликою динамікою росту, проте у 30 % хворих після оперативного лікування спостерігається рецидив пухлини. Невелика частка (кілька %) пухлин — агресивні, стійкі до стандартного фармакологічного, променевого та оперативного лікування. Не існує гістологічних критеріїв, які б дозволили відрізнити аденому від раку гіпофізу, який трапляється вкрай рідко — наявність останнього підтверджують віддалені метастази (до органів ЦНС, та/або периферичні).

ДІАГНОСТИКА

Пухлини гіпофізу діагностуються на підставі візуалізації (МРТ з контрастуванням гадолінієм дозволяє чітко візуалізувати мікроаденоми діаметром ≥3 мм) та оцінки секреції гормонів (функціональні тести). У кожному випадку виявлення пухлини у ділянці турецького сідла при візуалізаційних дослідженнях слід оцінити гормональну активність гіпофізу. Якщо пухлину в ділянці турецького сідла виявлено випадково при КТ-дослідженні, слід провести МРТ (диференційна діагностика аденоми гіпофіза з кістою, запальними, посттравматичними чи дизонтогенетичними змінами, а також можливість провести точну оцінку розмірів і розташування виявленого утворення).

ЛІКУВАННЯ

Комплексний алгоритм лікування пухлин гіпофізу →рис. 8.4-1.

Рисунок 1. Алгоритм дій при пухлині гіпофіза