Внутрішньокісткова канюляція

Внутрішньокісткова канюляція (канюляція кістково-мозкового каналу) є найпростішим і надійним способом отримання судинного доступу для введення лікарських засобів та інфузії рідин. Внутрішньокістково можна вводити безпечно ті ж препарати, що й внутрішньовенно. Вони досягають терапевтичної концентрації у плазмі крові за аналогічний проміжок часу, як і після введення через центральний венозний катетер.

При використанні манжети для швидкої інфузії зазвичай можна досягти потоку ≈125 мл/хв; інтенсивна інфузійна терапія може потребувати другого доступу до кістково-мозкового каналу.

Покази

Необхідність негайного внутрішньовенного введення лікарських засобів, проте канюляція периферичної вени є утрудненою або навіть неможливою (тобто, були 2 невдалі спроби, або тривалість спроб перевищує 90 с).

Протипокази

Стосуються місця встановлення внутрішньокісткового доступу: ознаки інфекції шкіри або м’яких тканин, опіки, переломи, компартмент-синдром або травма кінцівки з пошкодженням судинного пучка, спроба встановлення внутрішньокісткового доступу впродовж останніх 24 годин, остеопороз, порушення окостеніння та інші захворювання кісток, остеомієліт.

Ускладнення

Гематома, інфекція в місці ін’єкції, зміщення голки поза межі кістково-мозкової порожнини, перелом кісток (особливо у новонароджених і хворих з остеопорозом), остеомієліт, компартмент-синдром, жирова емболія (2 останніх ускладнення становлять <1 % від усіх ускладнень).

Підготовка пацієнта

1. Отримайте інформовану згоду (якщо це можливо).

2. Вкладіть хворого на спину, для проколу в ділянці горбистості великогомілкової кістки підкладіть під коліна валик.

Місце уколу

У дорослих найчастіше в ділянці медіального виростка великогомілкової кістки: відступити на ≈2 см медіально і ≈1 см краніально від горбистості великогомілкової кістки (→Техніка).

Інші місця: дистальна частина великогомілкової кістки, великий горбик плечової кістки, руків’я грудини.

Забезпечення

Рукавички, тампони, дезінфікуючий засіб, голка для внутрішньокісткового доступу (мануального чи автоматичного; доступні 2 розміри — для дорослих і дітей), шприц, триходовий краник, набір для краплинної або безперервної інфузії.

Техніка

Локалізуйте місце виконання проколу, потім очистіть її та продезінфікуйте тампоном, просоченим дезінфікуючим засобом. Якщо дозволяє час, виконайте місцеву анестезію шкіри (→розд. 24.3). Подальша тактика залежить від обладнання, яке використовується.

Мануальна канюляція

1. Утримуйте голку між II і III пальцем, таким чином, щоб пластиковий кінець інструменту знаходився на долоні.

2. Вколюйте голку під кутом 90° до поверхні кінцівки, виконуючи при цьому одночасно обертальний рух; раптове зникнення опору означає потрапляння до кістково-мозкового каналу.

3. Відкрутіть ковпачок при основі голки і видаліть з середини троакар.

4. Під'єднайте шприц і спробуйте аспірувати кістковий мозок. Поява кісткового мозку в шприці підтверджує правильне положення голки. Якщо ви не отримали кістковий мозок і голка все ще знаходиться нерухомо в кістковій тканині, проведіть пробу, щоб підтвердити канюляцію кістково-мозкового каналу введенням рідини (→ нижче).

5. До основи голки під’єднайте триходовий краник (буде використовуватися для введення лікарських засобів) та систему для крапельної інфузії. Якщо ін’єкція або інфузія рідини не викликає набряку в ділянці проколу, то це означає, що голка знаходиться в кістково-мозковому каналі.

6. Якщо внутрішньокістковий доступ вже більше не потрібний, видаліть його — зафіксуйте кінцівку, міцно візьміть тіло голки та витягуйте її, одночасно повертаючи навколо поздовжньої осі.

Автоматична канюляція голкою Bone Injection Gun (B.I.G.)

1. Виберіть необхідну глибину проникнення шляхом відкручування манжети з циліндра корпуса (положення Prox. Tibia).

2. Прикладіть пристрій в потрібному місці перпендикулярно до поверхні шкіри, тримаючи його в руці так, як внутрішньокісткову голку.

3. Стисніть 2 частини запобіжного фіксатора і витягніть його з корпуса.

4. Запустіть механізм пристрою, натиснувши на верхню частину корпуса ручки.

5. Відкрийте голку, шляхом від’єднання пластмасової частини пристрою.

6. Видаліть троакар з середини голки.

7. Далі продовжуйте, як при мануальній канюляції. Фіксатор, який було видалено з пристрою, можна використовувати для захисту (фіксації) голки.

8. Видалення: зафіксуйте кінцівку, під час екстракції обертайте голку навколо осі; для видалення голки може знадобитися затискач або інший хірургічний інструмент, який дозволяє міцно захопити виступаючу основу голки.

Набір EZ-IO

1. Під’єднайте голку до дриля EZ-IO.

2. Встановіть голку над вибраним місцем перпендикулярно до поверхні шкіри.

3. Без увімкнення дрилю проколіть шкіру голкою і торкніться нею до поверхні кістки.

4. Увімкніть дриль та продовжуйте просування голки аж до зникнення опору.

5. Від’єднайте дриль, далі відкрутіть пластмасову частину голки, що містить троакар.

6. Під’єднайте шприц і спробуйте аспірувати кістковий мозок (→вище).

7. Накладіть пов’язку EZ Stabilizer (рекомендована виробником).

8. До основи голки під’єднайте триходовий краник (буде використовуватися для введення лікарських засобів), а також систему для краплинної інфузії. Якщо струминне введення (→вище) або краплинна інфузія рідини не викликає набряку в ділянці канюляції, то це означає, що голка знаходиться у кістково-мозковому каналі.

9. Видалення: зафіксуйте кінцівку, приєднайте до голки шприц з наконечником типу Luer Lock, обертайте голку вправо, одночасно її витягуючи.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie