Підшкірні інфузії (hypodermoclysis)

Особливо корисні при паліативно-хоспісному догляді та в осіб похилого віку, зокрема у хворого вдома (застосовуються кваліфікованими опікунами), дешевші та безпечніші від в/в інфузій. Підшкірні введення, на відміну від довенних, не викликають тромбозу, та супроводжуються меншим дискомфортом для хворого.

Покази

1. Регідратація зневоднених хворих легкого і середнього ступеня, особливо старших осіб і дітей — є методом вибору при термінальній стадії захворювання (якщо регідратація не продовжує страждання і процесу вмирання).

2. Безперервна інфузія або регулярні, часті ін’єкції 2–4 мл розчину ЛЗ у хворих, яким важко приймати ліки п/о, особливо у хворих із нудотою і блюванням після променевої або хіміотерапії, пацієнтів похилого віку та термінальних хворих. 

Протипокази

1. Загальні: гіпергідратація, тромбоцитопенія та інші розлади згортання, абсолютні покази для внутрішньовенного введення ліків (необхідність введення >3,0 л/24 год розчинів або парентерального харчування, невідкладні стани із загрозою для життя).

2. Місцеві: надто тонка підшкірна клітковина, важкодоступне місце ін’єкції, таке що спричиняє дискомфорт, або відтік з нього обмежує пухлина чи виразкування, незадовільний місцевий стан шкіри (запальні зміни, лімфатичний набряк, пошкодження, напр. після променевої терапії).

Ускладнення

Почервоніння, біль, поява крові в канюлі або в подовжувачі голки типу «метелик», крововиливи, непрохідність канюлі → змініть місце ін’єкції. Місцеве скупчення рідини під шкірою не є шкідливим.

Забезпечення

1. Металева голка типу «метелик» (рис. 24.7-1): традиційно використовується із подовжувачем для полегшення введення ЛЗ. Протипоказана при алергії на нікель.

2. Синтетична канюля: як для катетеризації периферичних вен →розд. 24.5.2, найчастіше Ø 0,4–0,6 мм (26–23 G).

3. Шприцевий дозатор (інфузомат): найкраще спеціальний для підшкірного введення ліків.

4. Розчини для підшкірного введення:

1) тип — розчином вибору є 0,9 % розчин NaCl; можна також вводити 0,45 % розчин NaCl, 5 % розчин глюкози, поліелектролітний розчин, Рінгера лактат, розчини NaCl із глюкозою (напр., 1/3 5 % розчину глюкози + 2/3 0,9 % розчину NaCl). Можна додати 20–40 мЕкв KCl до 1000 мл розчину, який вводиться повільно;

2) об’єм — до 3,0 л/24 год (зручніше через два доступи одночасно); можна вводити в порціях макс. по 500 мл на 1 год, 6 × на день.

5. Препарати: найчастіше використовуються підшкірно при паліативному догляді (їх можна змішувати в одному шприці): гіосцину бутилбромід, галоперидол, левомепромазин, метоклопрамід, мідазолам, морфін, трамадол. Доза перераховується із пероральної дози. Як розчинник використовується 0,9 % розчин NaCl (ізотонічний, не викликає подразнень) або вода для ін’єкцій, інколи 5 % розчин глюкози.

6. Решта забезпечення як для підшкірної ін’єкції →розд. 24.1.2.

A — Голки типу «метелик» (довжина подовжувача 9–100 см). Б — приклад місця підшкірної ін’єкції

A — Голки типу «метелик» (довжина подовжувача 9–100 см). Б — приклад місця підшкірної ін’єкції

Місце ін’єкції

Кожне місце повинно мати підшкірну клітковину достатньої товщини. Найчастіше: верхня частина грудної клітки нижче ключиці (рис. 24.7-1), зовнішня поверхня стегна, ділянки вище або нижче лопатки, зовнішня поверхня плеча, черевна стінка.

Техніка

1. Введення голки типу «метелик»:

1) отримайте згоду хворого, обробіть і дезінфікуйте руки, одягніть рукавички, підготуйте та дезінфікуйте шкіру як для підшкірної ін’єкції →розд. 24.1.2;

2) вийміть «метелик» з упаковки без видалення безпосереднього захисту голки;

3) заповніть трубку «метелика» (0,9 % розчином NaCl, водою для ін’єкцій, іншим розчином для переливання або змішування препаратів);

4) зніміть захист голки;

5) підніміть складку шкіри захопивши її великим і вказівним пальцями;

6) введіть голку «метелика» у підшкірну клітковину під кутом 45° (на грудній клітці паралельно до ребер);

7) оцініть правильність розміщення голки (при появі крові змініть місце ін’єкції);

8) сформуйте петлю із подовжувача «метелика» (це запобігає рухам голки і подразненню тканини, а також випадковому видаленню голки);

9) зафіксуйте «метелик» пов’язкою;

10) створіть другу петлю з подовжувача, якщо потрібно вкоротіть його довжину;

11) задокументуйте процедуру (як при катетеризації периферичних вен →розд. 24.5.2).

2. Введення синтетичної канюлі: так само, як і голки типу «метелик», але пропустіть пункти 2, 3, 8 і 10; одразу після введення канюлі під шкіру видаліть з неї голку.

3. Швидкість введення (1 мл рідини = 20 крапель): встановіть кількість крапель на хвилину і підрахуйте час введення згідно формули:

кількість крапель/хв = об’єм інфузії (мл) × 20 крапель/орієнтовний час тривалості інфузії (год) × 60

При швидкості введення до 75 мл/год (1500 крапель/год = 25 крапель/хв) зазвичай місцеве накопичення розчину не виникає.

Після маніпуляції

Якщо не з’являться ускладнення, голку типу «метелик» або канюлю можна залишити в підшкірній клітковині навіть протягом кільканадцяти днів.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie