ЛЗ

Дозування

спочатку 0,5 або 0,85 г/добу 1 × на день, або 0,5 г 2 × на день (з ранковим і вечірнім прийомом їжі); можна збільшити на 0,5 г/тиж. до зазвичай 2 × 1,0 г або 3 × 0,85 г, макс. 3 год/добу; при виникненні побічних ефектів з боку ШКТ рекомендуйте приймати препарат під час їжі або зменшити дозу до попередньої, добре переносимої (згодом можна вкотре спробувати збільшити дозу)

препарати з модифікованим двоступеневим вивільненням — спочатку 0,5 г 1 × на день під час вечірнього прийому їжі; можете збільшувати на 0,5 г/тиж., до макс. 2 г 1 × на день

дозування та контроль залежно від функції нирок:

рШКФ: <30 мл/хв/1,73 м2) → не застосовуйте метформін; 30–44 → не починайте лікування метформіном, але можна продовжити застосування ЛЗ у зниженій на 50 % дозі, з моніторингом функції нирок кожні 3 міс.; 45–59 → можна продовжувати лікування метформіном, з моніторингом функції нирок кожні 3–6 міс.; ≥60 → моніторинг ниркової функції раз на рік

переваги: не призводять до збільшення маси тіла чи гіпоглікемії; зменшують інсулінорезистентність; вважаються ЛЗ першої лінії для хворих на ЦД 2-го типу

недоліки: найчастіше транзиторно, зазвичай на 1–2 тиж. застосування, спричиняють діарею, нудоту, блювання, метеоризм, появу металічного присмаку в роті; при невірному застосуванні — ризик лактацидозу; підвищений ризик дефіциту вітаміну B12

протипоказання: гіпоксія (дихальна, серцева недостатність), ішемія великих органів (ішемічний інсульт, занедбана ІХС та інфаркт міокарда, ішемія нижніх кінцівок), ниркова недостатність (дозування та моніторинг →вище), пошкодження печінки (при помірному підвищенні активності печінкових ензимів, напр., при стеатозі печінки, можна застосувати, але з обережністю), зловживання алкоголем

гліклазид (зокрема у формі таблеток з модифікованим або пролонгованим вивільненням) 

80–320 мг/добу, розділених на 2 прийоми, за 30 хв до їжі; таблетки з модифікованим або пролонгованим вивільненням 30 мг 1 × на день (під час сніданку), збільшувати поступово (на 30 мг кожні 2 тиж.), до макс. 120 мг/добу

15–60 мг/добу (під час сніданку); вищі дози (переважно до 120 мг/добу) — розділені на 2–3 прийоми

1 мг 1 × на день (безпосередньо перед сніданком), поступово збільшуйте кожні 1–2 тиж.; зазвичай, 1–4 мг (макс. 6 мг) 1 × на день

гліпізид

2,5–20 мг 1 × на день (перед сніданком); >15 мг/добу, розділених на 2 прийоми (перед головними прийомами їжі); таблетки GITS 5–20 мг/добу 1 × на день (під час сніданку)

принципи дозування: переважно починайте від мінімальної дози, поступово збільшуйте кожні 1–2 тиж., залежно від глікемії; залежно від препарату прийом ЛЗ одразу перед першим головним прийомом їжі (препарати, які приймають 1 × на день) або 2 × на день (перед головними прийомами їжі). Якщо пропущено дозу ЛЗ, не слід збільшувати наступну дозу.

переваги: швидка дія; просте дозування препаратів з модифікованим вивільненням

недоліки: збільшення маси тіла; ризик гіпоглікемії (особливо у пацієнтів старшого віку, або під час надмірного фізичного навантаження чи внаслідок взаємодії з ацетилсаліциловою кислотою, іншими НПЗП, сульфаніламідами, антикоагулянтами та алкоголем)

дапагліфлозин (також зареєстрований препарат у комбінації з метформіном)

10 мг 1 × на день, незалежно від прийому їжі

1 табл. (5 мг + 0,85 г або 5 мг + 1,0 г) 2 × на день під час їжі

емпагліфлозин (також зареєстрований препарат у комбінації з метформіном)

10 мг 1 × на день (макс. 25 мг 1 × на день), незалежно від прийому їжі

1 табл. (12,5 мг + 1 г) 2 × на день під час їжі

eртугліфлозин (не зареєстрований в Україні)

5–15 мг 1 × на день

канагліфлозин (не зареєстрований в Україні)

100 мг 1 × на день (макс. 300 мг 1 × на день), незалежно від прийому їжі

переваги: просте дозування, не викликають гіпоглікемії (при застосуванні в монотерапії), ані приросту маси тіла; ЛЗ цієї групи (емпагліфлозин, канагліфлозин, а також дапагліфлозин) знижують серцево-судинний ризик, у т. ч. ризик смерті від серцево-судинних причин (емпагліфлозин), знижують ризик прогресування серцевої недостатності та гальмують прогресування ниркової недостатності при ЦД (через їх нефропротекторний ефект вони показані навіть тоді, коли їх антигіперглікемічний ефект є вкрай слабким через зниження рШКФ)

недоліки: грибкові інфекції статевих органів, поліурія, артеріальна гіпотензія, дегідратація, підвищений ризик еуглікемічного кетоацидозу, підвищений ризик ампутації у хворих на діабетичну виразку стопи; не застосовуйте в осіб, які приймають петльові діуретики, і при всіх станах, коли існує ризик зневоднення або коли зниження артеріального тиску є небажаним; ≥1 × на рік слід оцінити функцію нирок, під час лікування забезпечувати належну гідратацію та запобігати синдрому діабетичної стопи

ексенатид пролонгованого вивільнення

призначають у фіксованій дозі 2 мг 1 × на тиж. п/ш у стегно, живіт або верхню частину плеча, незалежно від прийому їжі, у будь-який час доби

дулаглутид

п/ш у стегно, живіт або верхню частину плеча у дозі 0,75 мг 1 × на тиж. (як монотерапія) або 1,5 мг 1 × на тиж. (у комбінації з іншими протидіабетичними ЛЗ)

ліксисенатид (комбінований препарат з інсуліном гларгін)

спочатку 10 мкг п/ш 1 × на день протягом 14 днів, в подальшому 20 мкг/добу

комбінований препарат: дозувати індивідуально, не перевищувати початкову дозу ліксисенатиду 10 мкг/добу п/ш. У хворих, які не отримують інсулін, спочатку використовуйте: 10 одиниць інсуліну гларгін і 5 мкг ліксисенатиду. Шприц-ручка 10–40 забезпечує дози в діапазоні 10–40 ОД інсуліну гларгіну та 5–20 мкг ліксисенатиду; шприц-ручка 30–60 забезпечує дозу 30–60 ОД інсуліну гларгін та 10–20 мкг ліксисенатиду

спочатку 0,6 мг п/ш 1 × на день протягом ≥1 тиж., потім 1,2 мг/добу; після ≥1 тиж. можете збільшити дозу до 1,8 мг/добу

семаглутид п/ш, п/о

п/ш препарат: спочатку 0,25 мг 1 × на тиж., через 4 тиж. збільшити до 0,5 мг 1 × на тиж., після ≥4 тиж. можна збільшити до 1 мг × на тиж., а за необхідності після ≥4 тиж. до 2 мг 1 × на тиж.

п/о препарат: спочатку 3 мг 1 × на день, через місяць збільшити дозу до 7 мг 1 × на день, після ≥1 міс. максимальна доза 14 мг/добу за потреби

переваги: ​​сприяють зниженню маси тіла, не викликають гіпоглікемії; деякі препарати мають пролонговану дію, що дозволяє застосовувати їх 1 × на тиж. (ексенатид пролонгованого вивільнення, альбіглутид, дулаглутид та семаглутид); вони знижують ризик серцево-судинних подій і їм надається перевага при серцево-судинних захворюваннях на фоні атеросклерозу (ліраглутид, семаглутид, альбіглутид, дулаглутид), уповільнюють прогресування діабетичної хвороби нирок, а також мікросудинних ускладнень, але не було доведено, що вони пригнічують прогресування серцевої недостатності

недоліки: часті скарги з боку ШКТ, нудота; дуже рідко — гострий панкреатит (при підозрі негайно відмініть ЛЗ); скарги з боку жовчного міхура (семаглутид); протипоказаний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю, необхідний моніторинг у випадку пацієнтів із діабетичною ретинопатією, які отримують лікування семаглутидом; було помічено погіршення ретинопатії, можливо, через швидку компенсацію глікемії

тирзепатид

п/ш спочатку 2,5 мг 1 × на тиж. протягом 4 тиж., потім по 5 мг 1 × на тиж. протягом ≥4 тиж., потім можна збільшити до 7,5 мг 1 × на тиж., а після ≥4 тиж. до 12,5 мг 1 × на тиж. і ще через ≥4 тиж. до макс. дози — 15 мг 1 × на тиж. (виробник ЛЗ вказує наступні підтримуючі дози — 5, 10 і 15 мг)

переваги: сильний ефект, що сприяє зниженню маси тіла, не викликає гіпоглікемії; має пролонговану дію

недоліки: часті скарги з боку ШКТ, нудота; дуже рідко — гострий панкреатит (при підозрі слід негайно відмінити ЛЗ), жовчнокам’яна хвороба, холецистит

лінагліптин

при монотерапії або комбінованому лікуванні з метформіном, з метформіном і похідним сульфонілсечовини або з інсуліном — 5 мг 1 × на день в один і той же час, під час їжі або незалежно від прийому їжі; при комбінованій терапії не змінюйте дозу метформіну, розгляньте доцільність зниження дози сульфонілсечовини або інсуліну, щоб зменшити ризик гіпоглікемії

саксагліптин

(зокрема в Україні зареєстрований препарат у комбінації з метформіном)

як монотерапія або в комбінації з метформіном і/або похідним сульфонілсечовини, з похідними тіазолідиндіону або з інсуліном: 5 мг 1 × на день

ситагліптин

як монотерапія або в комбінації з метформіном і/або похідним сульфонілсечовини, з похідним тіазолідиндіону (також з метформіном) або з інсуліном (з метформіном або без нього) — 100 мг 1 × на день п/о (під час їжі або незалежно від прийому їжі); при комбінованій терапії не змінюйте дозування метформіну, розгляньте доцільність застосування нижчої дози сульфонілсечовини або інсуліну для зниження ризику гіпоглікемії

вілдагліптин

як монотерапія, якщо не можна застосовувати метформін; комбінована терапія з метформіном, з похідним сульфонілсечовини та метформіном, з похідним тіазолідиндіону або з інсуліном (з метформіном або без нього): 50 мг 2 × на день п/о (під час їжі або незалежно від прийому їжі); комбіноване лікування з похідними сульфонілсечовини: 50 мг 1 × на день (вранці); макс. 100 мг/добу по 1 табл. 2 × на день

переваги: ЛЗ цієї групи не спричиняють збільшення маси тіла і не викликають гіпоглікемію; вілдагліптин — його застосування у людей похилого віку добре задокументовано; лінагліптин — єдиний гліптин, який не виводиться із сечею, не потребує відміни або зміни дозування у хворих з нирковою недостатністю

недоліки: нудота; біль голови і запаморочення (частіше після вілдагліптину); рідше — надмірна сонливість, біль в епігастральній ділянці, закреп (при комбінованій терапії з похідним сульфонілсечовини) або діарея (при комбінованому лікуванні ситагліптином і метформіном); можливе підвищення ризику серцевої недостатності (саксагліптин); підвищений ризик гіпоглікемії (при комбінованому лікуванні похідним сульфонілсечовини або інсуліном → спочатку зменште дози цих ЛЗ); при нирковій недостатності зменште дозу або відмініть ЛЗ (за винятком лінагліптину); дуже рідко реакції гіперчутливості (напр., кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бульозний пемфігоїд); можуть спричинити сильний біль у суглобах, у зв’язку з чим необхідно в такому випадку припинити їх застосування

піоглітазон 

спочатку 15 або 30 мг/добу (макс. 45 мг/добу) 1 × на день

переваги: знижує інсулінорезистентність; при монотерапії не викликає гіпоглікемії; знижує концентрацію вільних жирних кислот у крові

недоліки: може спричинити затримку води та набряки, застосовувати з обережністю хворим із будь-яким фактором ризику застійної серцевої недостатності, напр., перенесений інфаркт міокарда, літній вік, не застосовувати у хворих із серцевою недостатністю або нирковою недостатністю; не застосовувати при будь-яких симптомах захворювання печінки або при підвищенні активності печінкових ферментів (АЛТ >2,5 × ВМН); підвищує ризик переломів довгих кісток у жінок та виникнення і посилення макулярного набряку; спостерігалося невелике підвищення ризику розвитку раку сечового міхура

акарбоза 

спочатку 1 × на день протягом 3 днів (перед вечерею), потім 50 мг 2 × на день протягом 3 днів (перед обідом і вечерею), потім 50 мг 3 × на день протягом 7 днів і потім поступово збільшувати, щоб з 4–8 тижня вживати 100 мг 3 × на день або максимально переносиму дозу

переваги: ​​знижує постпрандіальну глікемію та інсулінемію, при монотерапії не викликає гіпоглікемії; опосередковано знижує синтез тригліцеридів

недоліки: часті скарги з боку ШКТ — метеоризм, біль у животі, підвищене газоутворення, відчуття переповнення, іноді діарея (посилюється при недотриманні дієти); при гіпоглікемії (викликаній іншими ЛЗ) хворий повинен вживати глюкозу, всмоктування якої не порушується