Таблиця 4.13-3. Диференціація целіакії, алергії на пшеницю та гіперчутливості до глютену, неспричиненої целіакію

Таблиця 4.13-2. Диференційна діагностика целіакії, алергії на пшеницю та гіперчутливості до глютену, неспричиненої целіакією
	Целіакія	Алергія на пшеницю	Гіперчутливість до глютену, неспричинена целіакією
патомеханізм	аутоімунний	алергічний	неаутоімунний, неалергічний
частота поширення в популяції	1 %	0,4–4 %	6 %
клінічні симптоми	– біль у животі, діарея, відсутній приріст маси тіла – анемія, гіпоплазія емалі постійних зубів, остеопороз – можливість безсимптомного перебігу	– спастичний біль у животі, блювання, нудота – риніт, кропив’янка, астма («легені пекаря»), індукована навантаженням анафілаксія, залежна від пшениці	– симптоми як при целіакіїі/або алергії на пшеницю – поведінкові розлади, хронічна втома, біль у суглобах та м’язах, парестезії нижніх кінцівок
антитіла (TG2, EMA)	+	–	– a
біопсія дванадцятипалої кишки	атрофія ворсинок	в нормі	в норміa
шкірні тести, алерген-специфічні IgE	–	+	– a
лікування	строга безглютенова дієта	елімінація пшениці	безглютенова дієта; переносимість глютену у незначних кількостях може бути задовільною
a Маркери захворювання відсутні; постановка діагнозу шляхом виключення целіакії та алергії на пшеницю. EMA — антиендомізіальні антитіла , TG2 — антитіла до трансглютамінази типу 2 (тканинної)