Таблиця 4.13-3. Диференційна діагностика целіакії, алергії на пшеницю та гіперчутливості до глютену, неспричиненої целіакією

Целіакія

Алергія на пшеницю

Гіперчутливість до глютену, неспричинена целіакією

патомеханізм

аутоімунний

алергічний

неаутоімунний, неалергічний

частота поширення в популяції

1 %

0,4–4 %

6 %

клінічні симптоми

– біль у животі, діарея, відсутній приріст маси тіла

– анемія, гіпоплазія емалі постійних зубів, остеопороз

– можливість безсимптомного перебігу

– спастичний біль у животі, блювання, нудота

– риніт, кропив’янка, астма («легені пекаря»), індукована навантаженням анафілаксія, залежна від пшениці

– симптоми як при целіакіїі/або алергії на пшеницю

– поведінкові розлади, хронічна втома, біль у суглобах та м’язах, парестезії нижніх кінцівок

антитіла (TG2, EMA)

+

a

біопсія дванадцятипалої кишки

атрофія ворсинок

в нормі

в норміa

шкірні тести, алерген-специфічні IgE

+

a

лікування

строга безглютенова дієта

елімінація пшениці

безглютенова дієта; переносимість глютену у незначних кількостях може бути задовільною

a Маркери захворювання відсутні; постановка діагнозу шляхом виключення целіакії та алергії на пшеницю.

EMA — антиендомізіальні антитіла , TG2 — антитіла до трансглютамінази типу  2 (тканинної)