Таблиця 3.9-1. Діагностичні критерії астми у дорослих, молоді та дітей у віці 6–11 років

Астма є гетерогенним захворюванням, яке зазвичай характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів. Характеризується наявністю таких симптомів, як свистяче дихання, задишка, відчуття стискання в грудній клітці і кашель, зі змінною частотою і вираженістю, пов’язаних з різного ступеня обмеженням експіраторного потоку повітря через дихальні шляхи.

Діагностична ознака

Діагностичні критерії астми

1. Наявність мінливих симптомів з боку дихальної системи

свистячі хрипи, задишка, відчуття стискання в грудній клітці і кашель; в залежності від походження і віку, хворі можуть по різному описувати ці симптоми, напр. діти можуть описувати задишку як «тяжке дихання»

– зазвичай >1-го виду симптомів з боку дихальних шляхів (кашель, якщо є єдиним симптомом у дорослих, рідко спричинений астмою)

– поява і вираженість симптомів є змінними у часі

– симптоми часто загострюються вночі або після пробудження

– симптоми часто спричинені фізичним навантаженням, сміхом, алергенами, холодним повітрям

– симптоми часто з’являються або загострюються під час вірусних інфекцій

2. Підтвердження змінного ступеня обмеження експіраторного потоку повітря через дихальні шляхи

2.1. підтверджена надмірна варіабельність функції легеньa (≥1 з нижче наведених досліджень)

 

а також

2.2. підтверджена бронхообструкціяa

щонайменше раз під час діагностичного процесу у разі виявлення зниженого ОФВ1 слід підтвердити зниження ОФВ1/ФЖЄЛ (у нормі >0,75–0,80 в дорослих і >0,90 в дітей)

діагноз тим більше переконливий, чим вищою є варіабельність, і чим частіше її виявляють; у разі негативного стартового результату ці дослідження можна повторити під час симптомів або під ранок

позитивний результат проби з бронхолітикомa (ймовірність позитивного результату є вищою, якщо пацієнтові відмінити перед пробою бронхолітичні ЛЗ: SABA на ≥4 год раніше, LABA, що застосовуються 2 × на день, на ≥15 год раніше, LABA, що застосовуються 1 × на день, на ≥36 год раніше)

дорослі: приріст ОФВ1 на >12 % і >200 мл у порівнянні зі стартовою величиною, 10–15 хв після інгаляції 200–400 мкг сальбутамолу (діагноз є більш вірогідним, якщо покращення ОФВ1 становить >15 % і >400 мл)

діти: підвищення ОФВ1 на >12% від належної величини

надмірна варіабельність ПШВ у дослідженнях, проведених 2 × на день впродовж 2 тиж.a

дорослі: середня добова варіабельність ПШВ >10 %а

діти: середня добова варіабельність ПШВ >13 %а

суттєве покращення функції легень через 4 тиж. протизапального лікування

дорослі: приріст ОФВ1 на >12 % і >200 мл  у порівнянні зі стартовою величиною (або ПШВ на >20 %б) через 4 тиж. лікування, без інфекції дихальних шляхів у цьому часі

позитивний результат провокаційної проби з навантаженнямa

дорослі: зниження ОФВ1 на >10 % і >200 мл у порівнянні зі стартовою величиною

діти: зниження ОФВ1 на >12 % від належної величини або ПШВ >15 %

позитивний результат інгаляційної провокаційної проби (зазвичай виконують лише у дорослих)

зниження ОФВ1 на ≥20 % у порівнянні зі стартовою величиною після інгаляції стандартної дози метахоліну чи гістаміну або на ≥15 % під час проби зі стандартною гіпервентиляцією, із застосуванням гіпертонічного розчину NaCl чи манітолу

надмірна варіабельність функції легень під час наступних оглядів (чутливий критерій, але має низьку специфічність)

дорослі: варіабельність ОФВ1 >12 % і >200 мл у вимірюваннях під час наступних оглядів, за відсутності у цей період інфекції дихальних шляхів

діти: варіабельність ОФВ1 >12 % або варіабельність ПШВ >15 %б у вимірюваннях під час наступних оглядів (також у дослідженнях, які проводились під час інфекції дихальних шляхів)

а  Добову варіабельність ПШВ розраховують на основі вимірювань ПШВ 2 × на день (від максимальної величини впродовж доби відняти мінімальну величину впродовж доби і отриманий результат поділити на середню величину впродовж доби) і являє собою середнє значення вимірювань з цілого тижня.

б Для вимірювань ПШВ необхідно використовувати один і той же пікфлоуметр, оскільки результати вимірювань, проведених з використанням різних пристроїв, можуть відрізнятися навіть на 20 %. Оборотність обструкції (поліпшення після інгаляції бронхолітика) може нівелюватись під час тяжкого загострення астми та під час вірусної інфекції дихальних шляхів. Якщо під час першого огляду хворого результат проби з бронхолітиком негативний, дальша тактика залежить від доступності інших досліджень та необхідності розпочати терапію. Якщо лікування необхідно розпочати в ургентному режимі, тоді можна це зробити і запланувати діагностичні дослідження впродовж кількох наступних тижнів; необхідно врахувати інші захворювання, які можуть нагадувати астму (→текст) та якнайшвидше підтвердити діагноз астми.

ОФВ1 — об’єм форсованого видиху під час першої секунди, LABA — β2-агоніст тривалої дії, ПШВ — пікова швидкість видиху (найвищий показник з 3-х вимірювань), SABA — β2-агоніст короткої дії. Діагноз астми у хворих, які вже отримують лікування →текст.

на підставі: Global Strategy for Asthma Management and Prevention, 2022; Global Initiative for Asthma (GINA); www.ginasthma.org; модифіковано