Таблиця 15.28-3. ЛЗ, які найчастіше використовуються для усунення аутоантитіл проти ф. VIII

Лікарський засіб

Рекомендоване дозування

преднізон або преднізолона

1 мг/кг/добу п/о протягом макс. 4–6 тиж., після досягнення ремісії поступове повільне зниження дози

ритуксимаб

375 мг/м2 в/в 1 ×/тиж. протягом ≥4 наступних тиж. (нижчі дози можуть виявитись ефективними)

циклофосфамід

1,5–2,0 мг/кг/добу п/о протягом макс. 4– 6 тиж.

мікофенолату мофетил

500 мг кожні 12 год п/о протягом 1 тиж., потім 1000 мг кожні 12 год протягом ≥2–3 тиж.

азатіоприн

2 мг/кг/добу п/о (макс. добова доза 150 мг)

циклоспорин

5 мг/кг/добу п/о протягом 6 днів, потім 2,5–3 мг/кг/добу п/о під контролем концентрації в сироватці, яка повинна становити 100–200 нг/мл

ВВІГа

0,3–0,4 г/кг/добу в/в протягом 5 днів або 1 г/кг/добу в/в протягом 2 днів

вінкристинб

1 мг/м2 в/в (макс. разова доза 2 мг), 4–6 введень з інтервалом у 7 днів (макс. загальна доза 6 мг)

кладрибін

0,1 мг/кг шляхом 24 год інфузії в/в протягом 7 днів або 0,14 мг/кг шляхом 2 год інфузії в/в протягом 5 днів

У лікуванні першої лінії рекомендується використовувати ГК або одночасно ГК та ритуксимаб або цитотоксичний ЛЗ (циклофосфамід або мофетил мікофенолату).

а не рекомендується як монотерапія

б найчастіше з циклофосфамідом та/або преднізоном/преднізолоном