важкий імунодефіцит

– комбінований первинний імунодефіцит (напр., тяжкий комбінований імунодефіцит [SCID])

– лікування цитостатиками, в тому числі хіміотерапія при новоутвореннях

– термін 2 міс. після трансплантації солідного органу або 24 міс. після трансплантації гемопоетичних клітин

– ВІЛ-інфекція з кількістю Т-клітин CD4 <200/мкл (дорослі) або відсотком CD4 <15 % (діти)

– лікування преднізоном у добовій дозі ≥20 мг (>2 мг/кг/24 год для маси тіла <10 кг) або іншими кортикостероїдами в еквівалентній дозі протягом ≥14 днів

– лікування біологічними препаратами (напр., анти-TNF, ритуксимаб, антитимоцитарний глобулін)a

легкий імунодефіцит

– ВІЛ-інфекція без клінічних симптомів, з кількістю Т-лімфоцитів CD4 200–499/мкл (підлітки, дорослі) або відсотком CD4 15–24 % (діти)

– лікування системними кортикостероїдами протягом ≥14 днів у нижчих дозах, що не спричиняє значного імунодефіциту, або введення кортикостероїдів кожного 2 дня

– лікування метотрексатом у дозі ≤0,4 мг/кг/тиж., азатіоприном у дозі ≤3 мг/кг/добу або меркаптопурином у дозі ≤1,5 мг/кг/добу

a →табл. 18.11-15

IDSA — Infectious Diseases Society of America

на підставі: Rubin L.G. i співавт.: Clin. Infect. Dis., 2014; 58: e44–e100