Таблиця 2. Біологічні ЛЗ, які застосовують при астмі

Група ЛЗ

Доступні ЛЗ

Дозування

Критерії включення

Предиктивні чинники доброї відповіді

Небажані ефекти

антитіла до IgE

омалізумаб

п/ш кожних 2–4 тиж.

алергія на інгаляційні алергени, підтверджена за допомогою шкірних проб, або виявлення специфічних IgE;

відповідно висока концентрація IgE в сироватці крові і маса тіла (залежно від від локальних критеріїв);

визначена кількість загострень астми (залежно від від локальних критеріїв)

число еозинофілів у крові ≥260/мкл

FeNO ≥20 ppb;

наявність проявів астми після експозиції до алергенів;

дебют захворювання у дитячому віці

реакції в місці ін’єкції;

анафілаксія у ≈0,2 % хворих

антитіла до ІЛ‑5 або рецептора для ІЛ‑5

меполізумаб

бенралізумаб



реслізумаб

100 мг п/ш кожних 4 тиж.

30 мг п/ш кожних 4 тиж., після 3-х доз кожних 8 тиж.

3 мг/кг м. т.  в/в кожних 4 тиж.

визначена кількість загострень астми (залежно від локальних критеріїв);

число еозинофілів у крові вище встановленого порогового значення

висока кількість еозинофілів у крові;

численні загострення впродовж останнього року;

дебют захворювання у дорослому віці;

поліпи носа;

вживання пероральних ГК

реакції в місці ін’єкції;

рідко анафілаксія;

ризик небажаних ефектів зазвичай подібний, як у хворих, які вживають плацебо

антитіла до рецептора для ІЛ‑4

дупілумаб

200 або 300 мг п/ш кожних 2 тиж. (300 мг у разі співіснування помірного або тяжкого атопічного дерматиту)

відповідна кількість загострень астми (залежно від локальних критеріїв);

число еозинофілів у крові та концентрація FeNO вище встановленого порогового значення 

або

необхідність вживання пероральних ГК

висока кількість еозинофілів у крові;

висока концентрація FeNO

реакції в місці ін’єкції;

транзиторна еозинофілія у периферичній крові