Таблиця 2.29-1. Антигіпертензивна терапія із гострим періодом ішемічного інсульту осіб, що не підлягають тромболітичній терапії або тромбектомії

пацієнти з САТ  ≤220 мм рт. ст. та ДАТ ≤120 мм рт. ст.

Не знижуйте АТ, з винятком супутнього розшарування аорти, гострого інфаркту міокарда, набряку легень, гіпертонічної енцефалопатії або гострої ниркової недостатності.

пацієнти з САТ >220 мм рт. ст. та/або ДАТ 121–140 мм рт. ст.

Початкове зниження САТ та/або ДАТ має становити 15–25 %, але не більше ніж 90 мм рт. ст. систолічного артеріального тиску (з подальшим зниженням у наступні дні). Призначте один із наступних ЛЗ (якщо застосування 1 ЛЗ неефективний, можна застосувати інший):

1) урапідил 10–50 мг в/в болюсно, потім, за необхідності, 5–40 мг/год у безперервній інфузії

2) лабеталол 10–20 мг в/в протягом 1–2 хв, можна повторювати кожні 10 хв (до максимальної дози 300 мг)

3) нікардіпін 5 мг/год в/в у вигляді безперервної інфузії, можна збільшувати кожні 5–15 хв. на 2,5 мг/год (макс. 15 мг/год) до досягнення бажаного ефекту (потім зменшити до 3 мг/год).

пацієнти з ДАТ >140 мм рт. ст.

Застосуйте 1 з наступних ЛЗ:

1) нітропрусид натріюa у дозі 0,5 мкг/кг м. т./хв в/в у вигляді безперервної інфузії з безперервним моніторингом АТ

2) нітрогліцерин 5 мг в/в, потім 2–8 мг/год в/в у вигляді безперервної інфузії.

Примітка: вимірювання АТ на непаретичній руці.

АТ — артеріальний тиск, ДАТ — діастолічний артеріальний тиск, САД — систолічний артеріальний тиск