Таблиця 1. Модифіковані класифікаційні критерії антифосфоліпідного синдромуa

клінічні критерії

1) тромбоз судин

≥1 епізод тромбозу артеріальних, венозних (крім тромбозу поверхневих вен) судин або капілярів у межах будь-якої тканини чи органа, підтвердженого візуалізаційним, доплерівським або гістологічним дослідженням. Гістопатологічна картина з наявністю тромботичних уражень, які не повинні супроводжуватися васкулітом

2) акушерська патологія

a) ≥1 загибель морфологічно нормального плоду в терміні після 10-го тижня вагітності (нормальна морфологія плоду задокументована за допомогою УЗД або безпосереднього обстеження)

  або

б) ≥1 передчасні пологи у терміні до 34-го тижня вагітності, завершені народженням морфологічно нормального новонародженого, у зв'язку з прееклампсією або еклампсією чи тяжкою плацентарною недостатністю

  або

в) ≥3 спонтанні викидні нез'ясованої етіології в термінах до 10-го тиж. вагітності, з виключенням причин, які пов'язані із анатомічними змінами чи гормональними порушеннями у матері та хромосомними змінами в обох батьків  

лабораторні критерії

1)  присутність в плазмі крові вовчакового антикоагулянта, виявленого ≥2‑кратно з інтервалом у ≥12 тиж., методами, що рекомендовані International Society on Thrombosis and Haemostasis

2) присутність  в сироватці або плазмі крові антикардіоліпінових антитіл класу IgG або IgM, у середній або високій концентрації (тобто >40 GPL або MPL, або >99-го центиля), виявлених ≥2‑кратно з інтервалом у ≥12 тиж., стандартизованим методом ІФА

3) присутність  в сироватці або плазмі крові антитіл до β2‑глікопротеїну I (у титрі >99-го центиля), виявлених ≥2‑кратно з інтервалом у ≥12 тиж., стандартизованим методом ІФА

Антифосфоліпідний синдром діагностують у разі відповідності ≥1-му клінічному критерію та ≥1-му лабораторному критерію.

a Вказані критерії не слід застосовувати, якщо клінічні прояви захворювання розвинулись у період <12-ти тиж. або >5-ти років з моменту виявлення аФЛ.

на основі: J. Thromb. Haemost., 2006; 4: 295–306