Ризик реактивації інфекції ВГВ, пов’язаний із застосуванням імуносупресивних препаратів, згідно з даними Американської гастроентерологічної асоціації (2015), Польської експертної групи з ВГВ (2017) та Робочої групи з профілактики реактивації ВГВ (2019)

Таблиця 7.2-2. Ризик реактивації інфекції HBV, пов’язаний із застосуванням імуносупресивних ЛЗ у пацієнтів з HBsAg(–) та анти HBc(+) згідно з AGA (2025)
високий (>10 %)	– ЛЗ, що спричиняють виснаження В-клітин (ритуксимаб)
середній (1–10 %)	– антрацикліни (у т.ч. доксорубіцин, епірубіцин) – антицитокінові ЛЗ (напр., тоцилізумаб, устекінумаб, секукінумаб) – ЛЗ, спрямовані проти Т-клітин (напр., абатацепт) – CAR-T-терапія – інгібітори тирозинкінази (включаючи іматиніб, сунітиніб) – інгібітори янускінази (напр., тофацитиніб, барицитиніб) – TACE – системні ГК, що застосовуються в середніх або високих дозах протягом ≥4 тиж.
низький (<1 %)	– антиметаболіти (азатіоприн, метотрексат, 6-меркаптопурин) – інгібітори контрольних точок (ніволумаб, пембролізумаб, іпілімумаб) – інгібітори TNF-α (напр., інфліксімаб, адалімумаб) – лікування коінфекції HCV за допомогою DAA – ГК, які застосовують системно в малих дозах протягом ≥4 тиж. або у будь-якій дозі протягом ≤1 тиж. або внутрішньосуглобово
добові дози ГК (преднізон або еквівалент): низькі <10 мг, середні 10–20 мг, високі >20 мг CAR-T — химерні антигенні рецепторні Т-клітини, DAA — противірусні препарати прямої дії, HCV — вірус гепатиту С, TACE — трансартеріальна хемоемболізація, TNF-α — фактор некрозу пухлини α, ГК — глюкокортикостероїд(и)