Таблиця 18.1-11. Визначення випадку для нагляду за зараженням людей новим коронавірусом COVID-19 (визначення від 31 жовтня 2020 р.)

клінічні критерії

кожна особа, у якої виник принаймні один із нижчевказаних симптомів:

– кашель

– гарячка

– задишка

– раптова втрата нюху

– раптова втрата або порушення смаку

критерій візуалізаційної діагностики

рентгенологічні зміни легенів, що вказують на COVID-19

лабораторні критеріїa

– виявлення нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 у клінічному матеріаліб,в

– виявлення антигену(ів) вірусу SARS-CoV-2 у клінічному матеріалі

епідеміологічні критерії

будь-яка особа, яка відповідала принаймні одному з наступних критеріїв протягом 14 днів, що передували появі симптомів:

1) мала тісний контакт з особою, у якої діагностовано інфекцію, викликану SARS-CoV-2 (контакт із підтвердженим або ймовірним випадком). Під близьким контактом слід розуміти:

– перебування в безпосередній близькості (обличчям до обличчя) з хворою людиною, на відстані менше 2 м більше 15 хв;

– прямий фізичний контакт з людиною, інфікованою вірусом COVID-19 (напр., рукостискання);

– прямий контакт без заходів захисту з виділеннями людини з COVID-19 (напр., доторкування використаної серветки, експозиція до кашлю хворої людини);

– контакт на борту літака чи іншого засобу громадського транспорту з людьми, які займають два місця (в кожному напрямку) біля людини з COVID-19;

– люди, які супроводжують особу, яка подорожує, або доглядають за людиною з COVID-19;

– члени екіпажу, які обслуговують частину літака, в якій знаходиться хворий;

Примітка: У разі тяжких симптомів у людини з COVID-19 тісними контактними слід вважати всіх пасажирів у секції чи на борту транспортного засобу, в якому ця особа перебувала, а також у разі їх пересування в межах транспортного засобу, на всьому його борту.

– медичний персонал або інша особа, яка безпосередньо доглядає за пацієнтом з COVID-19, або особа, яка працює в лабораторії безпосередньо зі зразками людей з COVID-19 без належного захисту, або якщо використовувані засоби індивідуального захисту були пошкоджені або якщо виявлено, що вони використовувалися неправильно.

2) перебував (як резидент) або був інтернату/закладу тривалого догляду, де було підтверджено передачу COVID-19.

класифікація випадку

А — можливий випадокг

будь-яка особа, що відповідає клінічним критеріямг

B — ймовірний випадок

будь-яка особа, яка відповідає клінічному критерію та епідеміологічному критерію або

кожна особа, яка відповідає клінічному критерію раптової втрати нюху та/або раптової втрати або порушення смаку, або

будь-яка особа, яка відповідає критерію візуалізаційної діагностики

C — підтверджений випадок

кожна особа, яка відповідає лабораторному критерію підтвердженого випадку

Примітка: лабораторна діагностика повинна бути проведена у кожної особи з симптомами гострої респіраторної інфекції (з урахуванням клінічних критеріїв, наведених у визначенні, а також менш специфічних симптомів: головний біль, міалгія, озноб, втома, блювання та/або діарея) та додатково за індивідуальною оцінкою лікаря, що призначає дослідження, або санітарно-епідеміологічної служби.

a У звіті про результати має бути зазначено тип використаного дослідження, напр., одногенний тест, двогенний тест, RT-LAMP.

б Зразки клінічного матеріалу з нижніх дихальних шляхів (бронхоальвеолярні змиви [БАЗ], бронхоаспірат, відхаркуване мокротиння) мають більшу діагностичну цінність, ніж зразки з верхніх дихальних шляхів (напр., мазок з носоглотки).

в По можливості слід виконати секвенування.

г Будь-який симптомний випадок підозри на COVID-19, про який повідомляє лікар і при якому не були призначені лабораторні дослідження, слід класифікувати як можливий випадок.