Таблиця 5. Фармакотерапія і нефармакологічна тактика при загостреннях ХОЗЛ

Втручання

Примітки

бронхолітики

– у всіх хворих збільште дозу і/або частоту введення бронхолітиків короткої дії
– ЛЗ першої лінії є SABA, із SAMA або у монотерапії
– за необхідності використовуйте спейсер або компресорний небулайзер

пероральний ГК

застосуйте у більшості хворих (за винятком пацієнтів із найлегшими загостреннями), у дозі 40 мг преднізону впродовж 5–7 днів

антибіотик

– застосуйте у хворих зі збільшенням кількості мокротиння, зміною її характеру на гнійний та збільшенням вираженості задишки (достатньо 2-х із перерахованих симптомів, якщо одним із них є зміна характеру мокротиння на гнійний), а також у хворих, які потребують респіраторної підтримки
– тривалість антибіотикотерапії — 5–7 днів

неінвазивна вентиляція

– метод респіраторної підтримки, якому надається перевага у хворих із гострою дихальною недостатністю
– показання:
1) дихальний ацидоз (PaCO2 >6,0 кПа або 45 мм рт. ст. і pH артеріальної крові <7,35)
2) виражена задишка з симптомами, що вказують на втому дихальної мускулатури і/або посилену роботу дихальної системи, зокрема з залученням додаткової дихальної мускулатури, парадоксальними рухами діафрагми чи втягуванням міжреберних проміжків
3) гіпоксемія, яка зберігається попри оксигенотерапію

додаткова тактика у госпіталізованих хворих

– газометрія і рентгенограма грудної клітки
– у разі необхідності оксигенотерапія, цільове SpO2 88–92 % (необхідний контроль газометрії з метою оцінки PaCO2)
– моніторинг водного балансу
– за наявності показань підшкірне введення гепарину у рамах профілактики тромбоемболії
– ідентифікація та лікування супровідних захворювань (показані у всіх хворих, не лише стаціонарних)