Категорії діагнозів при цитологічному дослідженні щитоподібної залози згідно із термінологічною системою Bethesdaa

Категорія діагнозу

 

Ризик раку ЩЗ

Найчастіший  патогістологічний діагноз

Показання до повторної ТАБ

Найчастіше рекомендована тактика

I — неінформативна або незадовільна біопсія

 

5–10 %б,в

може відповідати будь-якому діагнозу

 

необхідна повторна ТАБ, зазвичай через 3–12 міс., в залежності від ризику; у разі клінічної підозри на недиференційований рак слід негайно продовжувати діагностику

 

– показання до хірургічного лікування залежать від клінічного ризику злоякісності

– недіагностична біопсія є частою при кістах ЩЗ і тиреоїдитах

II — доброякісне утворення

<1%б

(0–3 %)в

вузловий зоб, зокрема гіперпластичні вузли та колоїдні вузли; тиреоїдити

так, якщо з самого початку під час УЗД виявляють ознаки ризику злоякісності, якщо ріст вузла є значущим, або якщо з’являються нові ознаки ризику під час УЗД

консервативна

 

III — фолікулярне ураження неясного значення (FLUS) або атипія неясного значення (AUS)

2,4–5,2 %б

(6–18 %)в

категорія використовується тільки тоді, коли уточнення цитологічного діагнозу неможливе

 

так (через 3–6 міс., в залежності від ризику)

 

цей діагноз сам по собі є підставою для того, щоб зважити доцільність хірургічного лікування у разі наявності значущих ознак ризику на УЗД-картині

IV — фолікулярна неоплазія або підозра на фолікулярну неоплазіюг

8,2–19 %б

(10–40 %)в

може однаково відповідати як непухлинній зміні (у ≥25 % це гіперпластичні вузли або тиреоїдит), так і доброякісному новоутворенню, які цитологічно неможливо диференціювати від злоякісного новоутворення

 

ні, однак у разі планування хірургічного лікування необхідне підтвердження діагнозу другим цитологом; у випадку вузлів, які відібрано до спостереження, повторну ТАБ проводять через 3–6 міс., в залежності від ризику

у вузлах діаметром <1 см, за відсутності у них ознак ризику, допускається консервативна стратегія (за умови старанного клінічного і ультрасонографічного моніторингу); у вузлах більшого розміру та у випадку виявлення ознак ризику загалом необхідне хірургічне лікування

V — підозра на злоякісність

75 %б

(45–60 %)в

підозра на: папілярний рак ЩЗ, медулярний рак ЩЗ, метастаз у ЩЗ, лімфому, анапластичний рак або ангіосаркому

ні, однак необхідне підтвердження діагнозу другим цитологом

 

хірургічне лікування

 

VI — злоякісне новоутворення

≥95–100 %б

(94–96 %)в

папілярний рак, медулярний рак, лімфома, метастаз у ЩЗ, анапластичний рак, ангіосаркома або інше злоякісне новоутворення

ні, однак необхідне підтвердження діагнозу другим цитологом

 

хірургічне лікування

 

а на основі Bethesda System for Reporting Thyroid Cytopathology 2017 

б  ризик раку, який встановлено для польської популяції, на основі: Diagnostyka i leczenie raka tarczycy – rekomendacje polskie. Endokrynol. Pol., 2018; 69: 34–74 

в ризик раку з виключенням випадків післяопераційного діагнозу неінвазивного фолікулярного новоутворення щитоподібної залози з клітиннами ядрами, що нагадують папілярний рак  (який на даний момент вважається доброякісним новоутворенням) — на основі: Cibas E.S., Ali S.Z.: The Bethesda system for reporting thyroid cytopathology. Thyroid 2017; 27: 1341–1346 

г Діагноз «підозра на фолікулярну неоплазію» також включає «підозру на Гюртле-клітинну пухлину» (попередня назва — «підозра на оксифільну неоплазію»), яка має вищий (15–25 %) ризик злоякісності і частіше становить однозначне показання до хірургічного лікування. 

ТАБ — тонкоголкова аспіраційна біопсія, ЩЗ — щитоподібна залоза