Пропонована тактика дій

– зниження вироблення гормонів щитоподібної залози, збільшення частоти гіпотиреозу

– менша вираженість симптомів дисфункції щитоподібної залози

– вищий серцево-судинний ризик при гіпотиреозі, хоча також є дані, які свідчать про те, що фізіологічно підвищений ТТГ у літньому віці асоціюється з довголіттям

– невизначена роль дисфункції щитоподібної залози (гіпотиреозу та гіпертиреозу) у розвитку деменції в людей похилого віку

діагностика: в першу чергу, визначення сироваткової концентрації ТТГ – хоча, попри те, що відомо про її збільшення з віком і у людей з ожирінням, окремих референтних значень не встановлено

лікування: L-тироксин лише у разі явного гіпотиреозу або ТТГ >10 мМО/л у людей в задовільному загальному стані

ніяких додаткових принципів щодо ведення пацієнтів похилого віку з ожирінням не встановлено

 – збільшення секреції АКТГ та кортизолу, зниження секреції ДГЕА, зниження експресії мінерало- та глюкокортикоїдних рецепторів – підвищений ризик депресії, ожиріння з саркопенією та синдрому старечої астенії 

діагностика: немає показань, поки немає симптомів; у гормональних тестах використовуються референтні значення як для загальної популяції

лікування: немає показань для замісної терапії ДГЕА та немає конкретних рекомендацій щодо лікування пацієнтів похилого віку з ожирінням; слід пропагувати фізичну активність, адаптовану до можливостей пацієнтів

– зниження секреції естрогенів і прогестерону, посилення секреції ФСГ та ЛГ

– підвищений ризик саркопенії, у людей з ожирінням менша втрата кісткової маси

– підвищений ризик центрального (абдомінального) ожиріння

– при ожирінні підвищений ризик раку ендометрію

діагностика: у людей похилого віку немає показань до гормональних тестів, якщо немає симптомів; референтні значення змінюються з віком, але немає окремих норм для людей з ожирінням

лікування: естроген-прогестагенова терапія може певною мірою запобігти несприятливим змінам у складі тіла, що відбуваються з віком, та зменшити ризик раку ендометрію

не розроблено клінічних настанов щодо ведення жінок похилого віку з ожирінням

– зниження вироблення та біодоступності тестостерону (через підвищення активності ферменту ароматази та підвищення концентрації ГЗСГ), що пов’язано зі збільшенням ризику саркопенії та синдрому старечої астенії, зниженням лібідо, когнітивними порушеннями, збільшенням ІМТ

– у чоловіків із ожирінням менша втрата кісткової маси

діагностика: тільки у разі появи симптомів; референтні значення змінюються з віком, але немає окремих норм для людей із ожирінням

лікування: лише за наявності симптомів гіпогонадизму та рівня тестостерону нижче нижньої межі референтного діапазону для віку; відзначено сприятливий вплив лікування на порушення обміну речовин, однак у чоловіків похилого віку частіше спостерігаються побічні ефекти з боку серцево-судинної системи

не розроблено клінічних настанов щодо ведення чоловіків похилого віку з ожирінням

зниження секреції ГР та ІФР-1, що відіграє роль при саркопенії, асоційованій з віком, та збільшує ризик розвитку синдрому старечої астенії

діагностика: немає показань у людей похилого віку

лікування: невизначений ефект у людей похилого віку; немає даних про пацієнтів із ожирінням

зростаючий дефіцит вітаміну D, викликаний самим ожирінням, вищий ризик остеопорозу та саркопенії

діагностика: немає окремих клінічних настанов для людей похилого віку з ожирінням

лікування: систематичне поповнення вітаміну D