SABA i LABA

поліпшення функції легень, зменшення задишки, поліпшення загального стану здоров’я, зменшення частоти загострень і госпіталізацій

синусова тахікардія, порушення серцевого ритму у хворих зі схильністю до їх розвитку, тремор (радше у хворих похилого віку, які вживають високі дози ß2-міметиків)

 – під час довготривалого лікування перевагу надають ЛЗ тривалої дії
– за винятком хворих зі спорадичними симптомами застосування бронхолітиків короткої дії для довготривалого лікування не рекомендується

LAMA i SAMA

поліпшення функції легень, зменшення задишки, поліпшення загального стану здоров’я, зменшення частоти загострень і госпіталізацій

найчастішим небажаним ефектом є сухість у роті

– LAMA більшою мірою, ніж LABA, зменшує частоту загострень і госпіталізацій
– комбінована терапія LABA і LAMA є ефективнішою, порівнюючи з застосуванням цих ЛЗ у монотерапії

іГК

у комбінації з LABA – поліпшення функції легень і загального стану здоров’я, зменшення частоти загострень (порівнюючи з застосуванням кожного з цих ЛЗ у монотерапії)

збільшення частоти кандидозу ротової порожнини, захриплості, гематом і ризику пневмонії (особливо у хворих із тяжкою ХОЗЛ)

  –  не можна застосовувати у монотерапії
– застосування 3-х інгаляційних ЛЗ (LABA, LAMA і іГК) ефективніше поліпшує функцію легень та зменшує симптоматику і частоту загострень, порівнюючи з застосуванням 2-х ЛЗ

теофілін

незначна бронхолітична дія та зменшення вираженості симптомів

ризик серйозних небажаних ефектів (порушення серцевого ритму, судоми, смерть)

його не слід застосовувати у разі доступності інгаляційних ЛЗ з огляду на вузьке терапевтичне вікно  (більшість позитивних ефектів з’являються, коли доза наближається до рівня токсичної) і ризик небажаних ефектів

інгібітори ФДЕ4 (рофлуміласт)

зменшення частоти загострень у хворих із хронічним бронхітом і загостреннями ХОЗЛ в анамнезі

небажані ефекти частіші, ніж під час застосування інгаляційних ЛЗ: нудота, зменшення апетиту, втрата маси тіла, біль у животі, діарея, розлади сну

макролідні антибіотики (азитроміцин і еритроміцин)

зменшення частоти загострень ХОЗЛ у результаті довготривалого застосування

довготривале застосування азитроміцину асоціюється з розвитком медикаментозної  резистентності бактерій та ризиком порушень слуху

немає даних щодо застосування >1-го року

муколітичні ЛЗ (N-ацетилцистеїн і карбоцистеїн)

зменшення ризику загострень у частини хворих (напр. у тих, які не вживають іГК)

протикашльові ЛЗ

немає

їх не слід застосовувати

статини

не впливають на частоту загострень у хворих із ХОЗЛ, які не мають показань до лікування статинами; обсерваційні спостереження вказують на те, що статини можуть поліпшувати результати лікування ХОЗЛ у хворих, що вживають ці ЛЗ у зв’язку з іншими показаннями

застосування статинів для профілактики загострень не рекомендується

замісна терапія α1-антитрипсином

сповільнення прогресування емфіземи у хворих із дефіцитом α1-антитрипсину

вазодилататори

не поліпшують результати лікування

можуть погіршувати оксигенацію