Таблиця 1.20-1. Проносні лікарські засоби, що використовуються для лікування закрепу

Лікарські засоби

Доза

Побічні дії

гідрофільні та збільшуючі об’єм калуа

насіння подорожника блошиного (Plantago Psyllium) або подорожника овального (Plantago ovata)б

10 г/добу

метеоризм, гази, порушення всмоктування деяких ліків;

напади астми, анафілаксія та інші алергічні реакції

осмотичні ЛЗа

зневоднення

макрогол (розчин п/о)

8–25 г/добу

нудота, блювання, спазматичний біль у животі

лактулоза (сироп)

15–45 мл/добу

метеоризм, гази

гліцерин

3 г

фосфати (клізми ректально)

120–150 мл

гіперфосфатемія
і гіпокальціємія

подразнюючі ЛЗа

антраноїди (антрахінові глікозиди рослинного походження)

170–340 мг/добу

cпазматичний біль у животі, надмірна втрата електролітів

бісакодил (табл. або ректальні свічки)

5–10 мг

cпазматичний біль у животі, звикання внаслідок довготривалого застосування

ЛЗ, що пом’якшують калові маси, та препарати, що сприяють їх ковзанню

докузат натрію (капсули, ректальні свічки)

50–200 мг/добу або 1 супозиторій 2 × на добу

діарея, нудота, блювання, біль у животі, гіркота у роті

рідкий парафін (вазелінове масло)

15–45 г (на ніч або перед сніданком)

витікання парафіну з відхідника

a Пацієнт повинен пити багато рідини.

б Лікування слід розпочинати від дози 10 г/добу, потім її можна поступово збільшувати або зменшувати, в залежності від клінічного ефекту (не частіше, ніж раз на тиждень, ефект проявляється тільки через деякий час). ЛЗ необхідно приймати безпосередньо перед їжею, оскільки вони можуть сповільнювати евакуацію шлункового вмісту і знижувати апетит.