ексенатид із подовженим вивільненням

вводиться в постійній дозі 2 мг 1 × на тиж. п/ш у стегно, живіт або верхню частину плеча; незалежно від прийому їжі у будь-який час дня

переваги: сприяє зниженню маси тіла, застосовується 1 × на тиж.

недоліки: асто симптоми з боку ШКТ; мало даних щодо безпеки застосування; зареєстровано декілька випадків гострого геморагічного або некротичного панкреатиту — у разі підозри на панкреатит слід негайно відмінити ЛЗ; можливе погіршення функції нирок у пацієнтів з нирковою недостатністю, вимагає моніторингу (ЛЗ протипоказані при тяжкій нирковій недостатності)

альбіглутид 

на початку 30 мг 1 × на тиж. п/ш, при необхідності дозу можна збільшити до 50 мг/тиж.

переваги: сприяє зниженню маси тіла; альбіглутид застосовується лише 1 × на тиж.

недоліки: симптоми з боку ШКТ; мало даних щодо безпеки застосування

дулаглутид

у дозі 0,75 мг 1 х/тиж. п/ш в стегно або живіт (монотерапія) або 1,5 мг х 1 тиж. (комбінована терапія з іншими антидіабетичними ЛЗ

ліксисенатид

на початку 10 мкг п/ш 1 × на день впродовж 14 днів, пізніше 20 мкг/добу

ліраглутид

на початку 0,6 мг п/ш 1 × на день, впродовж ≥1 тиж., потім — 1,2 мг/добу; через ≥1 тиж. можна збільшити дозу до 1,8 мг/добу

лінагліптин

при монотерапії або комбінованому лікуванні з метформіном, з метформіном та похідними сульфонілсечовини або інсуліном — 5 мг 1 × на день у тій самій годині під час їжі або незалежно від прийомів їжі; при комбінованій терапії продовжуйте попереднє дозування метформіну, розгляньте доцільність зниження дози похідних сульфонілсечовини або інсуліну з метою зниження ризику гіпоглікемії

переваги: п/о прийом; препарати цієї групи не викликають збільшення маси тіла; вілдагліптин — багато задокументованих відгуків про використання у пацієнтів похилого віку; лінагліптин — єдиний гліптин, котрий не видаляється з сечею, не потребує відміни або зміни дозування у пацієнтів з нирковою недостатністю

недоліки: мало даних щодо безпеки застосування

небажані ефекти: найчастіше — нудота; біль голови та головокружіння (частіше — після вілдагліптину); рідше — надмірна сонливість, біль в епігастрії, закрепи (при комбінованій терапії з похідними сульфонілсечовини) або діарея (при комбінованій терапії сітагліптином та метформіном); можливий підвищений ризик серцевої недостатності (саксагліптин); підвищений ризик гіпоглікемії (при комбінованому лікуванні з похідними сульфонілсечовини або інсуліном → початково знижте дози цих ЛЗ); рідко — анафілактичні реакції (напр., кропив'янка, ангіоневротичний набряк); FDA оголосило попередження про те, що ці ЛЗ можуть викликати сильну артралгію, яка вимагає відміни цих ЛЗ

саксагліптин

у монотерапії або комбінованій терапії  з метформіном і/або з похідними сульфонілсечовини, з похідними тіазолідиндіону або з інсуліном: 5 мг 1 × на день

ситагліптин

у монотерапії або комбінованому лікуванні з метформіном і/або з похідними сульфонілсечовини, з похідними тіазолідиндіону (також з метформіном) або з інсуліном (з метформіном або без нього) — 100 мг 1 × на день п/о (під час їжі або незалежно від прийомів їжі); при комбінованому лікуванні не змінюйте попереднього дозування метформіну, розгляньте доцільність зниження дози похідних сульфонілсечовини або інсуліну з метою зниження ризику гіпоглікемії

вілдагліптин

у монотерапії, якщо не можна призначити метформін; комбінована терапія з метформіном, з похідними сульфонілсечовини і метформіном, з похідними тіазолідиндіону або з інсуліном (з метформіном або без нього): 50 мг 2 × на день п/о (під час їжі або незалежно від прийомів їжі); комбінована терапія з похідними сульфонілсечовини: 50 мг 1 × на день (зранку); макс. 100 мг/добу 1 табл. 2 × на день