Таблиця 13.4-2. Класифікація діабетичної нефропатії, за Mogensen, та її перебіга

Тривалість ЦД

Стадія

Клінічна картина

Прогноз

від дебюту захворювання

I — гіперфільтрація, гіпертрофія нирок

підвищення ШКФ до 160 мл/хв, збільшення нирок

можливий повний регрес уражень

2–5 років

II — початок гістологічних змін, зміна структури та функції базальної мембрани

потовщення базальної мембрани та зміна її електричного заряду, розширення мезангію, відсутність альбумінурії

можливий частковий регрес змін

5–10 (15) років

III — початкова клінічна нефропатія

альбумінурія 30–300 мг/24 год, зниження ШКФ з 160 до 130 мл/хв, підвищення артеріального тиску

можливе загальмування прогресування уражень, іноді повний регрес

10 (15)–25 років

IV — явна нефропатія

постійна протеїнурія (стандартними методами), зниження ШКФ дo 70 мл/хв, пізніше до 10 мл/хв, постійне підвищення артеріального тиску, набряки, ліпідні порушення

можливе сповільнення перебігу змін, іноді їх припинення

>15 років

V — ниркова недостатність

підвищення креатинінемії, артеріальна гіпертензія

необоротне прогресування уражень до термінальної ниркової недостатності

а Послідовність фаз захворювання, яка простежується лише при цукровому діабеті 1-го типу; поділ більше не використовується в клінічній практиці.

ШКФ — швидкість клубочкової фільтрації