Таблиця 16.1-6. Хворобомодифікуючі антиревматичні препарати (ХМАРП), які застосовують при РА

ЛЗ

Дозування

Протипоказання

Небажані ефекти

Моніторування

традиційні синтетичні (тсХМАРП)

хлорохін

 

 

 

 

 

п/о 250 мг 1 × на день

 

 

хвороби сітківки, порушення зору, ниркова недостатність, порфірія, псоріаз, дефіцит Г6ФД, нелікований гепатит В або C із печінковою недостатністю класу C за Чайлд-П’ю

пошкодження сітківки (жовтої плями), особливо по типу «бичачого ока»; висипання; біль у животі, діарея, втрата апетиту, нудота; інші (дуже рідко) — міопатія, зниження гостроти зору, порушення акомодації, зміни пігментації шкіри та слизових оболонок, периферична нейропатія, гіпоглікемія, шлуночкові аритмії (особливо у пацієнтів, які приймають препарати, що подовжують інтервал PQ, з подовженим інтервалом PQ або факторами ризику його подовження), кардіоміопатія

– офтальмологічне обстеження з оцінкою поля зору та спектральною оптичною когерентною томографією (SD OCT), оцінювання на початковому етапі і — за відсутності факторів ризику ретинопатіїа — через 5 років, а потім щорічно; згідно з ХЛЗ офтальмологічне обстеження (очне дно та поле зору) — до початку лікування, потім кожні 3–4 міс. та при будь-яких порушеннях зору

– ЕКГ перед лікуванням та контроль залежно від додаткових факторів ризику подовженого інтервалу QT

гідроксихлорохін

п/о 200 мг 1–2 × на день (≤5,0 мг/кг)

як вище; допускається в окремих випадках у хворих, які проходять лікування з приводу активного вірусного гепатиту B

як вище; ризик пошкодження органа зору впродовж перших 5–7 років від початку терапії є дуже низьким (його збільшують похилий вік, захворювання нирок, захворювання сітківки в анамнезі)

– окулістичне обстеження з оцінкою поля зору та спектральною оптичною когерентною томографією (SD OCT), оцінювання на початковому етапі і — за відсутності факторів ризику ретинопатіїа — через 5 років, а потім щорічно; не вимагає рутинного лабораторного моніторингу

– ЕКГ, як зазначено вище

циклоспорин

п/о 2,5 мг/кг/добу у 2 розділених дозах кожні 12 год, потім збільшувати на 0,5 мг/кг/добу кожні 2–4 тиж. до досягнення клінічного покращення або загальної дози 5 мг/кг/добу

ниркова недостатність; артеріальна гіпертензія; хронічна інфекція

ниркова недостатність; артеріальна гіпертензія; анемія; надмірне оволосіння, гірсутизм у жінок; порушення чутливості; гіпертрофія ясен; порушення імунітету із підвищеним ризиком інфекцій

увага: багато ЛЗ взаємодіють з циклоспорином, що підвищує ризик розвитку небажаних ефектів

ЕКГ на початку лікування; артеріальний тиск та глікемія під час кожного огляду; креатинін у сироватці кожні 2 тиж. до часу встановлення дози ЛЗ, потім кожного місяця; порушення функції нирок на фоні лікування циклоспорином є значною мірою, але не повністю оборотним; загальний аналіз крові, АЛТ і/або АСТ, альбумін (як нижче) — зважте доцільність моніторингу рівня ЛЗ в сироватці крові

лефлуномід

п/о 20 мг 1 × на день

інфекціяб; лейкопенія <3000/мкл; тромбоцитопенія <50 000/мкл; мієлодисплазія; лікування з приводу лімфопроліферативного новоутворення протягом останніх ≤5-ти років; ураження печінкив,г,є; вагітність і грудне вигодовування; тяжке або помірне порушення функції нирок

діарея, біль у животі, нудота; висипання; випадіння волосся; ураження печінки; пошкодження нирок; підвищення артеріального тиску; тератогенна дія (необхідна ефективна контрацепція); у разі ускладнень окрім відміни ЛЗ можна пришвидшити його виведення за допомогою холестираміну (8 г 3 × на день протягом 11 днів) або активованого вугілля (50 г 4 × день протягом 11 днів); у жінки, яка планує вагітність, та у чоловіка, який планує батьківство, необхідно декілька разів виміряти рівень метаболіту лефлуноміду після пришвидшеного виведення

загальний аналіз крові,рівень креатиніну/рШКФ, АЛТ і/або АСТ, альбумін — кожних 2 тиж. до часу визначення постійної дози впродовж 6 тиж., у подальшому кожного місяця впродовж 3-х міс., потім принаймні кожних 12 тиж.; частіше у хворих із вищим ризиком токсичності; якщо зберігається підвищення АЛТ/АСТ >3 × ВМН слід відмінити ЛЗ і розглянути показання до проведення біопсії печінки з метою оцінки її ураження; артеріальний тиск і маса тіла під час кожного огляду

метотрексат

п/о, в/м або п/ш 10–15 мг 1 × на тижд., дозу збільшують поступово до макс. 25–30 мг; одночасно призначте фолієву кислоту (≥5 мг/тижд.) або фолінову кислоту з метою профілактики небажаних ефектів (цитопенії, виразок в ротовій порожнині та нудоти)

як вище + інтерстиціальна пневмонія/фіброз легенье; кліренс креатиніну <30 мл/хв

підвищення активності печінкових ферментів у сироватці, фіброз та цироз печінки (дуже рідко); фактори ризику — відсутність поповнення фолієвої кислоти, неалкогольна жирова хвороба печінки, чоловіча стать, нелікована гіперліпідемія, підвищений рівень креатиніну, вживання алкоголю, ожиріння, цукровий діабет, вірусний гепатит B i C; цитопенія внаслідок мієлосупресії та її ускладнення (залежить від дози); виразки в ротовій порожнині, частота 30 %; нудота протягом 24–48 год від прийому ЛЗ; інтерстиціальні ураження в легенях, частота 2–6 %, незалежно від тривалості прийому і дози метотрексату; тератогенна дія — необхідна ефективна контрацепція; метотрексат необхідно відмінити (жінка і чоловік) на 3 міс. перед спробою зачаття дитини; менш виражене (спричинене дефіцитом фолієвої кислоти) — запалення слизових оболонок, лисіння, порушення з боку ШКТ

як вище + функціональні дослідження легень і РГ грудної клітки перед лікуванням (дійсна, якщо виконана впродовж останнього року) та під час лікування, якщо з’явиться кашель або задишка

сульфасалазин

п/о 1 г 2 × на добу (оптимально 3–4 г/добу, дозу слід збільшувати поступово); одночасно фолієва кислота (5 мг/тижд.) або фолінова кислота

гіперчутливість до сульфаніламідів та саліцилатів; стан після ілеостомії; ураження печінкив,г,є; ниркова недостатність; порфірія; дефіцит Г-6-ФД

більшість ефектів виникає протягом перших кількох місяців застосування ЛЗ; їх можна уникнути, починаючи лікування від малої дози ЛЗ та поступово її збільшуючи;

втрата апетиту, диспепсія, нудота, блювання, біль у животі (частота 30 %); біль голови та запаморочення; лихоманка; алергічні реакції з боку шкіри (кропивниця, фотосенсибілізація) i суглобів; гемолітична анемія (у хворих із дефіцитом Г-6-ФД в еритроцитах), спорадично апластична анемія; гранулоцитопенія (частота 1–3 %), може розвинутись на будь-якому етапі лікування (найчастіше протягом перших 3 міс.); підвищення активності АЛТ/AСТ в сироватці; інтерстиціальні ураження легень — рідко

загальний аналіз крові, AЛТ/AСТ, креатинін/рШКФ в сироватці — як вище; моніторинг після 12-ти міс. лікування не є обов’язковим за умови стабільного клінічного стану

цільові синтетичні (цсХМАРП)

тофацитиніб

барицитиніб

упадацитиніб

філготиніб

5 мг 2 × на день (5 мг 1 × на день у пацієнтів із печінковою недостатністю класу В за Чайлд-П’ю або кліренсом креатиніну <30 мл/хв);

2–4 мг 1 × на день (2 мг/добу у пацієнтів ≥75 років, з кліренсом креатиніну 30–60 мл/хв, з хронічними або рецидивними інфекціями, лікованих пробенецидом);

15 мг 1 × на день

200 мг 1 × на день (100 мг 1 × на день у пацієнтів старше 75 років або з кліренсом креатиніну 15–60 мл/хв);

– тяжкі активні або хронічні інфекції (в т. ч. місцеві)

– кількість лімфоцитів <500/мклж

– кількість нейтрофілів <1000/мкл

– рівень гемоглобіну <8 г/длз

– тяжка печінкова недостатність (клас С за Чайлдом-П’ю)

– активне новоутворення

– повторні тромбоемболічні епізоди (за відсутності антикоагуляції)

– вагітність і лактація (рекомендовано 4-тижневу перерву від прийому останньої дози при репродуктивних планах)

– у хворих >65. років, курців (тютюнокуріння в даний момент або в анамнезі) або з іншими факторами ризику серцево-судинних захворювань або злоякісних новоутворень, використовуйте тофацитиніб, лише якщо альтернативний ЛЗ не можна застосувати

– інфекції, в т. ч. опортуністичні

– реактивація вірусних інфекцій (особливо вітряної віспи та оперізуючого лишаю)

– тромбоемболічні події у пацієнтів з факторами ризику тромбозу

– лімфопенія, нейтропенія, анемія

– гіперліпідемія

– тофацитиніб може збільшити ризик серйозних серцево-судинних подій і злоякісних новоутворень

до початку лікування: як у випадку біологічних препаратів; під час лікування, зокрема:

– морфологія периферичної крові з лейкоцитарною формулою, а також АСТ/АЛТ і креатинін з рШКФ (початковий рівень, через 4 і 12 тижнів після початку лікування, потім кожні 3 місяці)

– ліпідний профіль початковий рівень та через 3 місяці лікування

– скринінг немеланомних новоутворень шкіри до початку лікування та щорічно під час лікування

біологічні (бХМАРП)

абатацепт

в/в інфузія 30 хв; маса тіла <60 кг — 500 мг, 60–100 кг — 750 мг, >100 кг — 1 г; наступні дози через 2 i 4 тижні після першої інфузії, потім кожних 4 тиж.

інфекціяб; вірусний гепатитг,є; вагітність та грудне вигодовування

тяжкі інфекції (в т. ч. опортуністичні); ймовірно прогресуюча багатовогнищева лейкоенцефалопатія (дуже рідко)

перед лікуванням — РГ грудної клітки і туберкулінова проба/IGRA-тест, загальний аналіз крові, АЛТ/АСТ, креатинін в сироватці, дослідження щодо наявності вірусного гепатиту; рекомендується вакцинація проти: пневмококової інфекції (періодично), грипу (щороку), вірусного гепатиту B (якщо наявні фактори ризику захворювання); протипоказані живі вакцини; під час лікування слід проявити обережність у разі появи симптомів інфекції; у жінок рекомендується виконання мамографії перед початком лікування

адалімумаб

п/ш 20–40 мг кожні 1 або 2 тижні

хронічні інфекції, як вище + серцева недостатність (NYHA III або IV і ФВЛШ ≤50 %); розсіяний склероз або інше захворювання із демієлінізацією; лікування з приводу лімфопроліферативного новоутворення протягом останніх ≤5 роківи

тяжкі інфекції (зокрема опортуністичні); утворення аутоантитіл, у т. ч.: ANA, анти нДНК, антикардіоліпінових та антихімерних; рідко розвивається медикаментозний червоний вовчак — тоді лікування необхідно припинити; цитопенії (в основному лейкопенія); демієлінізаційні синдроми, запалення зорового нерва (дуже рідко) — симптоми проходять після відміни ЛЗ; реактивація інфекції HBV; підвищення активності АЛТ/АCТ в сироватці

етанерцепт

п/ш 25 мг 2 × на тижд. або 50 мг 1 × на тижд.

інфліксимаб

в/в 3–10 мг/кг м. т., початково на 0, 2 i 6 тиж., у подальшому кожні 8 тиж. або 3–5 мг/кг кожні 4 тиж.

голімумаб

п/ш 50 мг 1 × на міс.

як вище

як вище

як вище

цертолізумаб

п/ш 200 мг 2 × на добу на 0, 2 i 4 тиж., в подальшому підтримуюча доза 200 мг кожні 2 тиж.

як вище

як вище

як вище

ритуксимаб

в/в 1 г 2-разово з інтервалом у 14 днів; можна повторити через 6 міс.

інфекціяб; вірусний гепатитг,є; вагітність та грудне вигодовування

алергічні реакції; інфекції; ймовірно прогресуюча багатовогнищева лейкоенцефалопатія (дуже рідко); реактивація інфекції HBV

як вище + рівень імуноглобулінів у сироватці

тоцилізумаб

в/в 8 мг/кг м. т. кожні 4 тиж.

iнфекціяб; вірусний гепатитг, і; AЛТ/AСТ >5 × ВМН; кількість нейтрофілів <500/мкл i тромбоцитопенія <50 000/мкл; вагітність і грудне вигодовування

інфекції, нейтропенія і тромбоцитопенія, підвищення AЛТ/AСТ в сироватці (особливо у разі одночасного прийому потенційно гепатотоксичних ЛЗ, напр., ХМАРП), ліпідні порушення, перфорація кишківника у хворих із дивертикулітом (не дуже часто)

як вище (з огляду на пригнічення реакції гострої фази особливо уважно слід моніторувати хворих щодо наявності інфекції) + AЛТ/AСТ кожні 4–8 тиж. протягом перших 6 міс. лікування, в подальшому кожні 3 міс.; загальний аналіз крові через 4–8 тиж. лікування, a в подальшому згідно з показаннями

a доза хлорохіну >2,3 мг/кг/добу, гідроксихлорохіну >5 мг/кг/добу, зниження рШКФ, прийом тамоксифену, захворювання жовтої плями;

б інфекції з наявністю показань до госпіталізації або парентерального застосування антибіотиків, туберкульоз (активний або прихований, якщо хворий не отримує профілактичного протитуберкульозного лікування), активна інфекція, викликана вірусом вітряної віспи та оперізуючого герпесу, активна тяжка грибкова інфекція (у разі біологічних ЛЗ також, ймовірно, вірусна інфекція верхніх дихальних шляхів з лихоманкою та незагоєна, інфікована виразка шкіри);

в активність AЛТ i/або AСТ >2 × ВМН

г гострий вірусний гепатит B або C

д гострий або хронічний вірусний гепатит B або C (незалежно від ступеня печінкової недостатності) — перед застосуванням бХМАРП i тсХМАРП у пацієнтів з гепатитом B або C рекомендується противірусне лікування

е За наявності в анамнезі захворювання легень жодний з ХМАРП не є абсолютно протипоказаним.

є Хронічний гепатит B (за винятком підданого лікуванню гепатиту, з печінковою недостатністю класу А за Чайлд-П’ю): сульфасалазин можна застосовувати при печінковій недостатності класу А або В), або хронічний гепатит С з печінковою недостатністю класу В або С (етанерцепт рекомендують як потенційно безпечний у хворих із хронічним гепатитом С).

ж для тофацитинібу <750/мкл;

з для тофацитинібу <9 г/дл;

и Хворим з РА, що проходять відбір до біологічної терапії, які перенесли лікування лімфопроліферативного новоутворення або меланоми шкіри (будь-коли), або впродовж останніх 5-ти років хворіли на рак шкіри або солідну пухлину, рекомендується застосування ритуксимабу.

і Безпека застосування тоцилізумабу при хронічному вірусному гепатиті не є доведеною.

АЛТ — аланінамінотрансфераза, АСТ — аспартатамінотрансфераза, рШКФ — розрахункова величина швидкості клубочкової фільтрації, ФВЛШ — фракція викиду лівого шлуночка, РА — ревматоїдний артрит.