Таблиця 2.33-10. Модифікована модель оцінки ступеня ризику, за Capriniа

1 бал

2 бали

3 бали

5 балів

– вік 41–60 років

– мале хірургічне втручання

– ІМТ >25 кг/м2

– набряк нижніх кінцівок

– варикозне розширення вен нижніх кінцівок

– вагітність або післяпологовий період

– перенесений викидень невиясненої етіології або спонтанні викидні

– пероральна контрацепція або замісна гормональна терапія

– сепсис (<1 міс.)

– тяжке легеневе захворювання, у т. ч., пневмонія (<1 міс.) 

– порушення функції легень

– гострий інфаркт міокарда

– загострення або діагностування серцевої недостатності (<1 міс.) 

– запальні захворювання кишківника в анамнезі

– хворий нехірургічного профілю, який вимагає ліжкового режиму

– вік 61–74 роки

– артроскопія

– велике відкрите хірургічне втручання (>45 хв)

– лапароскопічна операція (>45 хв)

– неопластичне захворювання в анамнезі

– ліжковий режим (>72 год)

– іммобілізація кінцівки в гіпсовій пов'язці

– катетер у центральній вені

– вік ≥75-ти років

– перенесена ВТЕ

ВТЕ в сімейному анамнезі

– злоякісне новоутворення або хіміотерапія

– дефіцит антитромбіну, протеїну C або протеїну S

– фактор V Лейдена

– мутація G20210A гену протромбіну

– вовчаковий антикоагулянт

– антикардіоліпінові антитіла

– антитіла до β2-глікопротеїну

– гепарин-індукована тромбоцитопенія (ГIT)

– інша спадкова або набута тромбофілія

– інсульт (<1 міс.)

– планова алопластика суглобу

– перелом кісток тазу, стегна або гомілки

– гостре пошкодження спинного мозку (<1 міс.)

Інтерпретація: 0 балів — дуже низький ризик; 1–2 бали — низький ризик; 3–4 бали — середній ризик; ≥5 балів — високий ризик

а використовується у хірургічних хворих

Профілактика ВТЕ у хворих, яким проводять хірургічні втручання в області живота або тазу (у тому числі хірургічні втручання на ШКТ, урологічні, гінекологічні, баріатричні, судинні, малоінвазивні, пластичні та реконструктивні операції)

Рекомендована профілактика

дуже низький ризик (0 балів за шкалою Caprini)

У хворих у периопераційному періоді не рекомендують, за винятком ранньої мобілізації, застосовувати додаткову медикаментозну чи механічну профілактику.

низький ризик (1–2 бали за шкалою Caprini)

У хворих у периопераційному періоді пропонують радше застосувати механічну профілактику, найкраще ППК, аніж взагалі не застосовувати профілактику.

середній ризик (3–4 бали за шкалою Caprini)

У хворих у периопераційному періоді, обтяжених середнім ризиком ВТЕ і необтяжених високим ризиком серйозних геморагічних ускладнень, радше пропонують застосувати НМГ, НФГ 5000 МО кожні 12 год або механічну профілактику, найкраще ППК, аніж не застосовувати профілактику взагалі.

У хворих у периопераційному періоді, обтяжених високим ризиком серйозних геморагічних ускладнень, або у яких передбачають, що наслідки кровотечі можуть виявитись винятково серйозними, радше пропонують застосувати механічну профілактику, найкраще ППК, аніж не застосовувати профілактику взагалі.

високий ризик (≥5-ти балів за шкалою Caprini)

У хворих у периопераційному періоді, необтяжених високим ризиком серйозних геморагічних ускладнень, рекомендують медикаментозну профілактику з застосуванням НМГ або НФГ 5000 МО кожні 8 год; не рекомендують не застосовувати профілактику взагалі. Пропонують додатково до медикаментозної профілактики застосувати механічну профілактику із використанням панчіх із градуйованою компресією або ППК.

У хворих, яким проводять хірургічне втручання з приводу злоякісної пухлини, необтяжених високим ризиком серйозних геморагічних ускладнень, рекомендують пролонговану медикаментозну профілактику (до 4-х тиж.) із застосуванням НМГ, а не менш тривалу профілактику.

У хворих, яким проводять хірургічне втручання, обтяжених високим ризиком серйозних геморагічних ускладнень, або у котрих передбачають потенційний розвиток дуже серйозних наслідків кровотечі, радше пропонують застосувати механічну профілактику, найкраще ППК, аніж не застосовувати профілактику взагалі включно до часу, коли знизиться ризик кровотечі, а вже тоді призначити медикаментозну профілактику.

У хворих, яким проводять хірургічне втручання, з наявністю протипоказань до НМШ та НФГ або у разі недоступності вказаних ЛЗ, за відсутності високого ризику серйозних геморагічних ускладнень, пропонують радше призначення фондапаринуксу або механічної профілактики, найкраще ППК, аніж не застосовувати профілактику взагалі.

на підставі рекомендацій ACCP

Профілактика ВТЕ у хворих після травм або опіків

тяжкі механічні травми

У хворих із тяжкими опіками пропонуємо радше призначення НФГ у низькій дозі, НМГ або механічної профілактики, найкраще ППК, аніж відмову від профілактики.

У хворих із тяжкими ушкодженнями, обтяжених високим ризиком ВТЕ (включно з особами після гострого пошкодження спинного мозку, травматичного ушкодження головного мозку та після хірургічного втручання з приводу травми хребта) пропонують окрім медикаментозної профілактики додатково призначити механічну профілактику, якщо відсутні протипоказання, пов’язані з ушкодженнями нижніх кінцівок.

У хворих із тяжкими ушкодженнями, у котрих протипоказане застосування НМГ і НФГ у низькій дозі, пропонують радше застосування механічної профілактики, найкраще ППК, аніж відмову від профілактики, за відсутності протипоказань, пов’язаних із ушкодженням нижніх кінцівок. Пропонують додатково призначити медикаментозну профілактику НМГ або НФГ у низькій дозі, коли знизиться ризик кровотечі або зникнуть протипоказання до призначення гепарину.

У хворих із тяжкими ушкодженнями пропонують не встановлювати кава-фільтр у нижню порожнисту вену з метою профілактики ВТЕ.

У хворих із тяжкими ушкодженнями пропонують не застосовувати періодичного контролю за допомогою компресійної ультрасонографії.

тяжкий або поширений опік та ≥1-го фактора ризику ВТЕ

Якщо це можливо, рекомендують застосувати рутинну профілактику.

За відсутності протипоказань рекомендують один з нижченаведених варіантів:

1) НМГ (адекватна профілактична дозаa; перша доза негайно, як тільки це буде визнано безпечним — після виключення кровотечі або забезпечення над нею контролю [найчастіше 24–36 год після опіку])

2) НФГ (5000 МО п/ш кожні 8 год; перша доза негайно, як тільки це буде визнано безпечним — після виключення кровотечі або забезпечення над нею контролю [найчастіше 24–36 год після опіку]).

У хворих, обтяжених високим ризиком кровотечі, рекомендують застосування правильно підібраних панчіх із градуйованою компресією і/або ППК до часу зниження ризику кровотечі.

a рекомендована виробником доза

ВТЕ — венозна тромбоемболія, НМГ — низькомолекулярний гепарин, НФГ — нефракціонований гепарин, ППК — переміжна пневматична компресія

на підставі рекомендацій ACCP