Таблиця 2.5-14. Фібринолітичне лікування хворих зі STEMI

Фібринолітичний ЛЗ

Дозування

Антикоагулянт, який одночасно застосовуєтьсяa

альтеплаза (tPA)

в/в, болюс 15 мг → 0,75 мг/кг впродовж 30 хв (до 50 мг) → 0,5 мг/кг впродовж 60 хв (до 35 мг) 

еноксапарин:

– у хворих віком <75-ти р. → в/в болюс 30 мг → через 15 хв 1 мг/кг п/ш, кожні 12 год; до часу реваскуляризації або виписки з лікарні; кожна з 2-х перших п/ш доз ≤100 мг

– у хворих віком >75-ти років → без в/в болюса, перша доза 0,75 мг/кг п/ш; кожна з 2-х перших п/ш доз ≤75 мг  

– у хворих з рШКФ <30 мл/хв/1,73 м2, незалежно від віку → п/ш ін’єкції кожні 24 год

НФГ (якщо еноксапарин недоступний): в/в, болюс 60 МО/кг (макс. 4000 МО) → інфузія 12 МО/кг/год (макс. 1000 МО/год) протягом 24–48 год; цільовий АЧТЧ 50–70 с або 1,5–2 × довший ніж ВМН, контролюйте через 3, 6, 12 і 24 год

тенектеплаза

 

(TNK-tPA)

в/в, одноразове струминне введення, залежно від маси тіла:

<60 кг — 30 мг,

60–69 кг — 35 мг,

70–79 кг — 40 мг,

80–89 кг — 45 мг,

≥90 кг — 50 мг

у хворих віком ≥75 редукція дози на 50 %

стрептокіназа (СК [SK])

в/в, 1,5 млн. ОД в 100 мл 5 % глюкози або 0,9 % NaCl, впродовж 30–60 хв

фондапаринукс: в/в струминно 2,5 мг → 2,5 мг/добу п/ш кожні 24 год,

або еноксапарин, як вказано вище

чи НФГ, як вказано вище

a застосовуйте до часу виписки зі стаціонару, але не довше, ніж 8 днів; у хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <15 мл/хв) краще застосовувати НФГ

STEMI — гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, ВМН — верхня межа норми, НФГ — нефракціонований гепарин