Таблиця 7.2-1. Діагностичні критерії хронічного інфікування вірусом гепатиту В

хронічний гепатит типу В

1) HBsAg(+) >6 міс.

2) ДНК HBV у сироватці крові >2000 МО/мл

3) постійне або періодичне підвищення активності АлАТ

4) біопсія печінки (найбільш вірогідно): хронічні запально-некротичні зміни, можливі також еластографічні дослідження або оцінка серологічних маркерів фіброзу

HBeAg-позитивний

HBeAg(+), анти HBe(–)

HBeAg-негативний

HBeAg(–), анти HBe(+)

хронічне носійство HBsAg (хронічна HBeAg-­негативна інфекція)

1) HBsAg(+) >6 міс.

2) HBeAg(–), анти HBe(+)

3) ДНК HBV у сироватці крові <2000 МО/мл

4) постійно правильна активність АлАТ

5) низка концентрація HBsAg (<1000 МО/мл при генотипі D)

6) біопсія печінки (не обов’язкова): можливі незначні ознаки хронічного запалення

перенесений ВГВ

1) HBsAg(–)

2) анамнез: задокументовано перенесення гострого або хронічного вірусного гепатиту типу В або анти HBc(+) ± анти HBs(+)

3) ДНК HBV у сироватці крові не визначається

4) постійна правильна активність АлАТ

на основі рекомендацій EASL (2017)