Діагностична категоріяа

Ризик раку щитоподібної залозиа,б

Найчастіший діагноз

Покази до повторної прицільної ТАПБ

Найчастіше рекомендована тактика

I — недіагностична або незадовільна біопсія

 5–10% а,б

може відповідати будь-якому діагнозу

необхідна повторна прицільна ТАПБ, зазвичай через 3–12 міс., залежно від ризику; у разі клінічної підозри на недиференційований рак слід в невідкладному порядку продовжувати діагностику

враховуйте клінічний контекст; при кістах і тиреоїдитах часто проводиться недіагностична біопсія; покази до оперативного лікування залежать від клінічного ризику злоякісності

II — доброякісне ураження

 <1 %б

(0–3 %)

– вузловий зоб, у т. ч. гіперпластичні (проліферативні) вузли та колоїдні вузли (якщо багато колоїду і достатньо клітин)

– тиреоїдити, в т. ч. хронічні

– зображення, що вказує на наявність колоїдного вузла (якщо колоїду багато без достатньої кількості клітин)

так, якщо з самого початку на УЗД було виявлено ознаки ризику злоякісності, якщо збільшення вузла є клінічно значимим, або якщо з’являються нові ознаки ризику при УЗД

консервативна

III — клітинна атипія (AUS)або атипія клітинних систем (FLUS)в, з вказанням конкретного підтипу

2,4–5,2 %б (6–18 %)а

категорія використовується тільки в рідкісних випадках,, коли уточнення цитологічного діагнозу неможливе

 так (через 3–12 міс., залежно від ризику); клінічний та УЗД контроль кожні 6 міс.

даний діагноз є підставою per se [само собою], щоб зважити необхідність оперативного лікування у випадку виявлення істотних ознак ризику на УЗД-картині або якщо повторна прицільна ТАПБ також категорії III

IV — фолікулярна неоплазія або підозра на фолікулярну неоплазіюв,г

19 %б (10–40 %)а

може однаково відповідати як непухлинному ураженню (у ≥25 % — це гіперпластичні вузли або запалення), так і неопластичному (категорія не використовується, якщо видно ознаки, характерні для ядер папілярної карциноми)

ні, але якщо планується оперативне лікування, необхідне підтвердження діагнозу іншим патологом; щодо вузлів, за якими ведеться спостереження, наступну прицільну ТАПБ проводять через 3–12 міс. залежно від ризику, а клінічний та УЗД моніторинг - кожні 6 міс.

у вузлах діаметром <1 см, якщо вони не мають характеристик ризику, дозволена консервативна стратегія (за умови ретельного клінічного та УЗД моніторингу); при більших вузлах і якщо виявлено ознаки ризику, зазвичай потрібне хірургічне втручання

V — підозра на злоякісність

75 %б (45–60 %)а

Підозра на: папілярну карциному щитоподібної залози, медулярну карциному, метастаз в щитоподібну залозу, лімфому, анапластичну карциному або ангіосаркому, або гіалінізуючу трабекулярну пухлину

ні, але необхідне підтвердження діагнозу іншим цитологом

оперативне лікування

VI — злоякісне новоутворення

95–100 %б (94–96%)а

папілярна карцинома, медулярна карцинома, лімфома, метастаз в щитоподібну залозу, анапластична карцинома або ангіосаркома

ні, але необхідне підтвердження діагнозу іншим патологом

оперативне лікування