Діагностична категорія

Ризик злоякісного ураження  (ROM) — середній % (діапазон)

Найчастіший діагноз

Покази до повторної прицільної ТАПБ

Найчастіше рекомендована тактика

I — недіагностична  біопсія

13 (5–20)
у дорослих

14 (0–33)

у дітей

може відповідати будь-якому діагнозу

необхідна повторна прицільна ТАПБ, зазвичай через 3–6 міс., залежно від ризику; у випадку клінічної підозри на карциному в невідкладному порядку продовжуйте діагностику (очікування 3 місяці для повторного виконання прицільної ТАПБ частково застаріло)

недіагностична біопсія, але з цитопатологічної точки зору в клінічному контексті може відповідати доброякісному ураженню та часто зустрічається у кістах та при тиреоїдитах; показання до хірургічного лікування залежать від клінічного ризику злоякісності

II — доброякісне ураження

4 (2–7)

у дорослих

6 (0–27)

у дітей

– вузловий зоб, в т. ч. гіперпластичні (проліферативні) вузли та колоїдні вузли (якщо виявлено багато колоїду та достатню кількість клітин)

– тиреоїдит, у т. ч. хронічний

– картина, що вказує на колоїдний вузол (при наявності великої кількості колоїду без достатньої кількості клітин)

так, зазвичай через 3–12 міс., особливо, якщо на УЗД є ознаки ризику злоякісності з самого початку, якщо ріст вузла є клінічно значущим або якщо на УЗД з'являються нові ознаки ризику

консервативна

III — атипія невизначеного значення (AUS)

22 (13–30)
у дорослих

28 (11–54)
у дітей

може відповідати будь-якому цитологічному діагнозу, а значний ризик злоякісності наявний у підкатегорії ядерна AUS — вдвічі вищий, ніж у підкатегорії AUS з позаядерних причин (інші, тобто з архітектонічною, онкоцитарною або лімфоцитарною атипією)

так (через 3–6 міс., залежно від ризику); клінічний та ультразвуковий моніторинг кожні 3 міс.

цей діагноз per se є основою для розгляду хірургічного лікування, якщо діагностовано ядерна AUS, та/або якщо присутні значні ознаки ризику на УЗД, або якщо при наступній прицільній ТАПБ знову діагностовано категорію III; спостереження за підкатегорією AUS з позаядерною атипією є можливою у дорослих, а у дітей тільки хірургічне лікування

IV — фолікулярне новоутворення

30 (23–34)

у дорослих

50 (28–100)

у дітей

може однаково відповідати як непухлинному ураженню (у ≥25 % — це гіперпластичні вузли або запалення), так і неопластичному (категорія не використовується, якщо видно ознаки клітинних ядер, характерні для ядер папілярної карциноми, або інші ознаки ядерної атипії)

ні, якщо планується невіддалене хірургічне лікування, але необхідне підтвердження діагнозу другим патологоанатомом; щодо вузлів, що перебувають під спостереженням через відмову виконати операцію або з інші причини, пов'язаних зі станом здоров'я, повторна прицільну ТАПБ виконують через 3–6 міс., залежно від ризику, а клінічний та ультразвуковий моніторинг — кожні 3–6 міс.

як правило, хірургічне лікування, хоча зазвичай нерадикальне; у вузлах діаметром <1 см, якщо вони не мають характеристик ризику, дозволена консервативна стратегія (у дорослих за умови ретельного клінічного та УЗД моніторингу); при більших вузлах і якщо виявлено ознаки ризику, зазвичай потрібне хірургічне втручання, у дітей рекомендується у кожному випадку

V — ураження з підозрою на злоякісне новоутворення

74 (67–83)

у дорослих

81 (40–100)

у дітей

цитопатолог повинен вказати, яке злоякісне новоутворення він підозрює, напр. папілярну карциному, медулярну карциному, метастаз у щитоподібну залозу, лімфому, анапластичну карциному або ангіоросаркому

ні, оскільки всі хворі повинні бути прооперовані, але необхідне підтвердження діагнозу другим патологоанатомом

хірургічне лікування

VI — злоякісне ураження

97 (97–100)

у дорослих

98 (86–100)

у дітей

папілярна карцинома, медулярна карцинома, лімфома, метастаз в щитоподібну залозу, анапластична карцинома або ангіосаркома

ні, оскільки всі хворі повинні бути прооперовані, але необхідне підтвердження діагнозу другим патологоанатомом

хірургічне лікування