Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуСкорочення: HBV — вірус гепатиту В (hepatitis B virus), ГК — глюкокортикоїди, ФНП — фактор некрозу пухлин
При інфекції HBV різновид застосованого біологічного лікування впливає на ризик реактивації. Максимальний ризик спостерігається при застосуванні лікарських засобів, які гальмують В-лімфоцити (ритуксимаб, офатумумаб, наталізумаб, алемтузумаб, ібрітумомаб тощо). Ризик реактивації у цьому випадку оцінюється навіть на 50 % у хворих з наявністю HBsAg і до 20 % у хворих без HBsAg, але з наявністю анти-HBcIgG (т. зв. перенесена інфекція HBV). Це спричинене тим, що В-лімфоцити відповідають за синтез антитіл, які, в свою чергу, нейтралізують анти-HBs і залишаються ключовим елементом анти-HBV імунітету. До інших лікарських засобів із високим ризиком індукції реактивації HBV зараховують похідні антрацикліну, а також високі дози ГК.
Ризик реактивації при застосуванні інгібіторів ФНП-α є нижчим, до 40 % у хворих HBsAg(+) і 5 % у хворих HBsAg(-)/анти-HBc(+). З другого боку, з огляду на широке застосування цієї терапії, скумульована кількість таких випадків є значною. До того ж, деякі з цих лікарських засобів характеризуються вищим ризиком реактивації (напр., інфліксимаб, адалімумаб, цертолізумаб), а деякі нижчим (напр. етанерцепт), що пов’язано з силою гальмування шляху ФНП-α.
Є значно менше даних щодо інших інгібіторів цитокінів, причому наші знання базуються радше на описах випадків чи обсерваційних дослідженнях, аніж результатах рандомізованих досліджень. Ці лікарські засоби враз із інгібіторами імунофілінів, тирозинкінази, протеасомів зараховують до групи біологічної терапії з середнім ризиком реактивації. Мінімальний ризик реактивації асоціюється з застосуванням середніх і малих доз ГК та антиметаболітів. Варто згадати про те, що ризик реактивації залежить не лише від різновиду препарату, але й від активності захворювання, і є найвищим в осіб з наявністю HBsAg і ДНК-HBV, нижчим у хворих без HBsAg, але з наявністю анти-HBcIgG, а найнижчим — у випадку HBsAg(-), анти-HBcIgG(+) та анти-HBs(+).