Рак сечового міхура

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

В основному, хворіють чоловіки (≈80 %), майже 80 % випадків особи віком >60-ти р. Найбільш поширені симптоми: масивна макрогематурія зi згустками крові, часте уривчасте сечовипускання, поллакіурія, болісні позиви до сечовипускання, затримка сечі згустками крові, які блокують відтік сечі з сечового міхура. Інфільтративний рак устя сечоводу може призвести до одностороннього гідронефрозу.

ДІАГНОСТИКА

Допоміжні дослідження

1. Цистоскопія з біопсією тканини для гістологічного дослідження: основний метод діагностики.

2. КТ живота і таза з контрастом: використовується для оцінки ураження лімфатичних вузлів, інфільтрації навколишніх тканин, виявлення метастазів та ідентифікації супутніх пухлин верхніх сечовивідних шляхів.

3. Цитологічне дослідження сечі: дозволяє встановити діагноз якщо зміни слизової оболонки не виявляються макроскопічно.

Діагностичні критерії

Діагноз ставиться на підставі гістологічної оцінки біоптату нирки, взятого під час цистоскопії. Оцінка тяжкості захворювання за TNM класифікацією.

ЛІКУВАННЯ

Радикальна цистектомія є стандартом лікування інфільтративного раку сечового міхура. Тільки відсутність згоди пацієнта, або наявність медичних протипоказів може служити підставою для консервативного лікування за допомогою хіміотерапії і променевої терапії. 

Радикальне лікування

Можливe в стадії 0, I, II і III (рак не інфільтрує стінки таза і живота, немає метастазів). У випадку поверхневих уражень (етап 0 і I) → радикальна трансуретральна електрорезекція пухлини (TURT, TURB). На стадії II і III → радикальна цистектомія або видалення сечового міхура з оточуючими органами (передміхуровою залозою, сім’яними міхурцями, частиною уретри в чоловіків; маткою, матковими трубами, яєчниками, уретрою у жінок) і лімфатичними вузлами малого тазу. Відведення сечі здійснюється шляхом анастомозу сечоводів безпосередньо до шкіри або в ізольовану петлю тонкої кишки сполучену з шаром шкіри, або при реконструкції сечового міхура з ізольованого сегменту кишки із накладанням анастомозу із залишеною частиною уретри. 

Ад'ювантна терапія

Введення до сечового міхура вакцини БЦЖ або цитостатиків пацієнтам, лікованим TURT з високим ризиком рецидиву.

Паліативне лікування

На IV етапі подовження виживання можна досягти за допомогою променевої або хіміотерапії (напр., MVAC або гемцитабин з цисплатином), або їх комбінація.