Кардіореспіраторний тест із фізичним навантаженням

Опис дослідження та параметри, які оцінюються

Дослідження виконується з метою оцінки переносимості фізичного навантаження (напр., у спортсменів), встановлення причини її зниження, оцінки переносимості оперативного втручання, визначення необхідності у заходах респіраторної реабілітації, а також з метою оцінки ступеня інвалідизації. Принцип дослідження полягає в оцінці параметрів систем кровообігу та дихання при виконанні фізичного навантаження (найчастіше використовують велоергометр або тредміл), що наростає аж до досягнення визначених для пацієнта лімітів. Моніторинг під час дослідження: параметри вентиляції, парціальний тиск O2 та CO2 у повітрі, яке видихає пацієнт, SpO2 (часом також аналіз газів артеріальної крові), артеріальний тиск, ЕКГ, іноді серцевий викид.

Підготовка пацієнта

У день дослідження пацієнт не повинен виконувати інтенсивних фізичних навантажень. За 8 год до дослідження забороняється тютюнопаління.

Протипоказання

Нестабільна стенокардія або нещодавно перенесений інфаркт міокарда (<4 тиж.), ендокардит або міокардит, декомпенсована серцева недостатність, виражені порушення ритму чи провідності, виражене звуження отвору аортального клапану, розшаровуюча аневризма аорти, виражена легенева гіпертензія чи неконтрольована системна гіпертензія, венозний тромбоз / тромбоемболія легеневої артерії, PaO2 <50 мм рт. ст. та/або PaCO2 >70 мм рт. ст.

Інтерпретація результату

Найважливішим оцінюваним параметром є максимальне споживання кисню (VO2max), що визначає кількість кисню, який споживається в організмі під час максимального фізичного навантаження. Знижується при серцевій недостатності, при захворюваннях легень (ХОЗЛ, інтерстиційні захворювання, судинні легеневі захворювання), при ожирінні та у нетренованих осіб.