Симптоми захворювань шкіри (шкірний висип)

Дата: 8 квітня, 2020
Автор: Jolanta Maciejewska

Зміст

  • Які симптоми захворювань шкіри?
  • Чим відрізняються первинні і вторинні елементи висипань?
  • Що таке пляма, папула, вузлик, вузол, пухирець, пухир, пустула, піхур, екскоріація (садно), лусочка, кірка, виразка, рубець?
  • Як виглядають пляма, папула, вузлик, вузол, пухирець, пухир, пустула, піхур, екскоріація (садно), лусочка, кірка, виразка, рубець?

Шкірні висипання — це зміни на шкірі, які є симптомами її захворювання. Основою дерматологічної діагностики є правильне вміння їх оцінити та диференціювати.

Елементи шкірних висипань традиційно поділяють на первинні та вторинні:

  • первинні елементи висипу зазвичай являються безпосереднім результатом розвитку патологічного процесу у шкірі
  • вторинні елементи висипу загалом розвиваються із первинних та є їх наслідком.

Проте це не є правилом, оскільки у деяких випадках, навіть у ранньому періоді захворювання не вдається виявити первинні елементи висипу, які можуть бути короткотривалими.

Розрізняють наступні первинні елементи висипу: пляма, папула, вузлик, вузол, пухирець, пухир, пустула, піхур. Вторинні елементи висипань включають ерозію, екскоріацію, поверхневу тріщину та глибоку тріщину, лусочку, кірку, виразку, а також рубець.

Первинні елементи висипань

Пляма

Пляма — це зміна забарвлення шкіри на обмеженій поверхні, розміщена на рівні шкіри, тобто невідчутна на дотик.

1. Плями, пов’язані із порушенням кровопостачання

Плями (набуте вітіліго); у центрі видно ерозію, вкриту кіркою Рисунок 1. Плями (набуте вітіліго); у центрі видно ерозію, вкриту кіркою

Плями, пов’язані із гіперемією. Ці плями виникають внаслідок розширення кровоносних судин і найчастіше є запальними змінами. Висипання такого типу тимчасово бліднуть при натискуванні. У залежності від величини розрізняють:

  • еритематозні плями: малі, найчастіше численні висипання, які можуть зливатися та утворювати зміни поліциклічної, кільцеподібної форми. Їх часто виявляють при інфекційних захворюваннях (кір, краснуха, скарлатина) та при медикаментозних висипаннях
  • Еритематорні плями

    Рисунок 2. Еритематорні плями

    еритеми —
    це висипання більші за розміром від еритематозних плям. Характер змін може бути перехідним – пов’язаним зі збільшеним притоком крові через шкірні судини (напр. емотивна еритема, еритема, викликана судинорозширюючими сполуками), або тривалим — найчастіше у результаті гіперемії, пов’язаної із запаленням, напр. фототоксична та фотоалергічна реакція, бешиха
  • еритродермія — це генералізований запальний стан шкіри. Шкіра рівномірно гіперемована на більшій поверхні, набрякла, із надмірним лущенням епідермісу. Частими супутніми симптомами є свербіж, іноді збільшення лімфатичних вузлів, підвищена температура, озноб, нездужання.

Плями, пов’язані з ішемією — виникають у результаті зниженого притоку артеріальної крові (напр. при охолодженні), утрудненого відтоку венозної крові (венозна недостатність), гематологічних змін (поліглобулія, кріофібриногенемія). Плями мають синє забарвлення та викликані знекисненням крові на тканинному рівні.

2. Плями, викликані судинними змінами

Пов’язані із тривалим розширенням капілярів.

  • вроджені судинні плями — напр. вогненний невус, гемангіоми
  • набуті судинні плями — напр. телеангіектазії (тривалі розширення судин), судинні зірочки, старечі гемангіоми (дивіться: Варикоз)

3. Петехіальні плями

Виникають внаслідок крововиливу у шкіру. Характерною ознакою є те, що вони не бліднуть після натискання. Забарвлення плям залежить від глибини, на якій вони виникли (поверхневі – червоне забарвлення, глибші – синє забарвлення), та від того, скільки часу минуло (початково червоні, далі сині, а пізніше стають бурого кольору).

Папула

Папула — це висипання, що знаходиться над поверхнею шкіри та відмежоване від оточуючих тканин. Зникає без утворення рубця. Вузлики мають розмір від 1 мм до 1 см. Висипання більших розмірів, які виникають при злитті папул, називають бляшками.

Папула

Рисунок 3. Папула

Розрізняють:

  • епідермальні папули — зміни стосуються лише епідермісу (звичайні бородавки, плоскі бородавки, гострокінцеві кондиломи)
  • дермо-епідермальні папули — полягають у появі змін як в епідермісі, так і у дермі (плоский лишай, псоріаз, атопічний дерматит)
  • шкірні папули — виникають у межах дерми без виразних порушень з боку епідермісу (набрякові при поліморфній ексудативній еритемі, інфільтративні — при сифілісі).

Вузлик

Вузлик Рисунок 4. Вузлик

Вузлик — це висипання, яке знаходиться над поверхнею шкіри (величиною до 1см), добре відмежоване від оточуючих тканин, зникає з утворенням рубця. Зміни стосуються сполучної тканини дерми.

Вузлики характерні для хронічних гранулематозних захворювань, таких як: туберкульоз, саркоїдоз, сифіліс. Також вони можуть виникати у результаті метаболічних розладів (накопичення депозитного матеріалу: ксантелазми) або пухлинного розростання (вузлувата меланома, мікронодулярна базаліома). Вузлики часто проявляють тенденцію до розпаду та утворення виразок.

Вузол

Вузол (дермальний невус)

Рисунок 5. Вузол (дермальний невус)

Вузол — це шкірна зміна, що піднімається над поверхнею шкіри і походить із глибших шарів шкіри та підшкірної тканини. Зникають з утворенням рубців (за винятком вузлуватої еритеми, глибокого мікозу та фунгоїдного мікозу). Розмір вузла перевищує 1 см.

Пухирець

Пухирець

Рисунок 6. Пухирець

 

Пухирець — це шкірна зміна невеликих розмірів (діаметром до 1 см), що піднімається над поверхнею шкіри, заповнена рідиною.

Пухир

Пухир

Рисунок 7. Пухир

Пухир — це шкірна зміна, що піднімається над поверхнею шкіри, містить рідину, діаметр,як правило, перевищує 1 см.

Пухирі виникають у результаті розшарування окремих шарів епідермісу або на межі шкіра-епідерміс. Розрізняють наступні типи пухирів:

  • субкорнеальні (підрогові) пухирі, які розташовані поверхнево. Їх вкриває лише роговий шар, натомість дно становить шипуватий шар. Вони є нетривалими, мають тонку та дряблу оболонку, що розривається із утворенням ерозії, яка незабаром вкривається кіркою. Такого типу зміни наявні при листовидному пемфігусі, бульозному імпетиго
  • Пустула

    Рисунок 8. Пустула

    інтраепідермальні пухирі (акантолітичні) —
    виникають у шипуватому шарі у результаті втрати клітинних з’єднань. Пухирі великих розмірів, часто дряблі. Типово з’являються при вульгарному пемфігусі
  • субепідермальні пухирі — вкриті цілісним епідермісом. Вони достатньо напружені, відносно тривалі та стійкі до механічних травмувань. Виникають при пемфігоїді, при набутому бульозному епідермолізі, герпесі вагітних, хворобі Дюринга (дивіться: Бульозний пемфігоїд, Герпетиформний дерматит, Набуте бульозний епідермоліз).

Пустула (гнійничок)

Пустула — це дрібна шкірна зміна, що піднімається над поверхнею шкіри та вже початково заповнена гнійним вмістом.

Піхур

Піхур — це зміна, що піднімається над поверхнею шкіри, швидко виникає та зникає безслідно. Виникнення піхура пов’язане із набряком сполучнотканинної строми дерми у результаті підвищеної проникливості шкірних судин.

Піхур характеризується порцеляново-білим або рожевим забарвленням, виразним відмежуванням від оточення та значним тургором. Появу піхурів здебільшого супроводжує свербіж. Ці зміни зустрічаються при опіках кропивою або при групі захворюваннь, які називають кропив’янками.

Вторинні елементи висипань

Ерозія

Ерозія — це поверхневий дефект епідермісу, котрий зникає без утворення рубця. Ерозії утворюються у місці первинних висипань: пухирців, пухирів, пустул, при ексудації папул.

Екскоріація (садно)

Екскоріація — це лінійний дефект епідермісу, що виникає у результаті роздряпування. На відміну від ерозії екскоріації виникають на незміненій шкірі у результаті механічних пошкоджень.

Поверхнева тріщина, щілина

Екскоріація

Рисунок 9. Екскоріація

Поверхнева тріщина, щілина — це плаский дефект шкіри, який в основному стосується епідермісу. З’являється у ділянках, де шкіра піддається напруженню та розтягненню (ділянка довкола природніх отворів, сосків, великих суглобів). Факторами, що сприяють виникненню тріщин, є: сухість шкіри та її посилене зроговіння (кератоз долонь та стоп), набряк та запалення (кандидозна попрілість, міжпальцевий мікоз стоп).

Глибока тріщина

Глибока тріщина відрізняється від поверхневої більш глибоким розміщенням, яке досягає до дерми. Ці зміни легше піддаються вторинному інфікуванню, загоюються із утворенням рубця.

Лусочка

Лусочка

Рисунок 10. Лусочка

Лусочка — це шкірна зміна, що виникає у результаті неповного відшарування поверхневих, ороговілих шарів епідермісу.

Залежно від розмірів лусочок розрізняють: висівкоподібне лущення (лупа шкіри волосистої частини голови, дрібнобляшковий парапсоріаз) та пластинчасте лущення (еритродермії, кір, скарлатина, хвороба Кавасакі)

Кірка

Кірка

Рисунок 11. Кірка

Кірка — це шкірна зміна, що утворюється внаслідок засихання на поверхні шкіри серозної, гнійної або серозно-геморагічної рідини з рештками зруйнованих клітин, формених елементів крові та бактерій. Наслідком кірок, що вкривають ерозії, є перехідні пігментації, натомість тих, що вкривають виразки, — рубці.

Виразка

Виразка

Рисунок 12. Виразка

Виразка — це дефект епідермісу та дерми, який зникає з утворенням рубця. Виразки можуть виникати у результаті:

  • захворювань венозних, артеріальних та лімфатичних судин
  • на незміненій шкірі у результаті впливу фізичних, хімічних факторів, механічних травм, тривалого здавлення
  • розпаду вузлів, вузликів, пустул
  • при деяких інфекційних захворюваннях, а також хворобах сполучної тканини.

Рубець

Рубець — це сполучна фіброзна тканина, яка заповнює місце ушкодження дерми. Види рубців:

  • гіпертрофічний рубець — підвищене, нерівне розростання рубцевої тканини над рівнем оточуючої шкіри (післяопікові рубці)
  • келоїдні рубці — схожі на гіпертрофічні рубці. Проте відрізняються тим, що окрім ділянки ушкодженої шкіри займають також оточуючу, патологічно незмінену шкіру. Келоїдні рубці з’являються через певний час після загоєння рани
  • атрофічні рубці — найчастіше бувають розрішенням запального стану. Розміщені на поверхні шкіри або нижче її рівня, тонкі, зморщені (дискоїдний вовчак, синдром Грехема-Літтла-Піккарді-Лассюера , плоска форма туберкульозного вовчака).

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie