Таблиця 1.19-4. Принципи застосування бензодіазепінів при задишці із супутньою тривогою у хворих на онкологічні захворювання при паліативній допомозі

Таблиця 1.19-4. Принципи застосування бензодіазепінів при задишці із супутньою тривогою у хворих на онкологічні захворювання при паліативній допомозі
Клінічна ситуація	Дозуванняа
амбулаторний пацієнт із нападами задишки з відчуттям тривоги	лоразепам від 0,5 мгб п/о або п/я
пацієнт у термінальній стадії, який приймає морфін п/о з приводу постійної задишки з персистивною тривогою	лоразепам (від разової дози 0,5 мгб п/о або п/я) регулярно та/або у випадку задишки з тривогою (напр., 0,5–1 мг, у разі потреби до 3 × на добу)
хворий наприкінці життя з наростаючою задишкою у спокої і тривогою, в якого застосовується морфін у постійній п/ш або в/в інфузії	мідазолам (дозування як в табл. 1.19-3), починаючи з низьких доз 1–1,5 мг п/ш у разі потреби та можл. 5–10 мг/добув у постійній п/ш інфузії
a Немає жорстких схем лікування; воно є індивідуальним та вимагає ретельного моніторингу. Зважте потребу зниження дози у пацієнтів старших вікових категорій, з кахексією, ослаблених або із супутніми тяжкими захворюваннями легень (напр., ХОЗЛ). б У випадку супутнього ХОЗЛ деякі автори рекомендують титрування рятівної дози навіть від 0,25 мг. в Треба перевірити в інструкції для медичного застосування лікарського засобу, чи даний препарат мідазоламу можна змішувати в одному шприці з морфіном, чи також необхідно вводити його окремо.