Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуДля зниження гарячки у дитини, що захворіла на вітряну віспу, слід застосувати парацетамол, а не ацетилсаліцилову кислоту (АСК) чи її похідні. Остаточно ще не вдалося розв’язати дилему, пов’язану з застосуванням ібупрофену. У 90-х роках XX століття з’явились повідомлення про те, що ібупрофен може сприяти розвитку суперінфекції, викликаної стрептококами групи A. Бактеріальні суперінфекції шкіри являються однією з найчастіших причин госпіталізації дітей, хворих на вітряну віспу. Дані багатьох обсерваційних досліджень вказують на те, що застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), тобто також це стосується ібупрофену, може погіршувати перебіг цих ускладнень, а навіть сприяти їх розвитку. Небажані ефекти НПЗП спричинені ослабленням лінії захисту, яку формують гранулоцити (шляхом сповільнення міграції гранулоцитів у вогнище інфекції), та збільшенням місцевої продукції цитокінів. Особливо небезпечними в таких випадках є суперінфекції, спричинені деякими штамами стрептококів групи А і стафілококами. В результаті інфекції формуються абсцеси. Може розвинутись некроз шкіри і м’яких тканин. Наслідком обширного фасціального некрозу може бути ниркова недостатність і/або стрептококовий синдром токсичного шоку. У дослідженні, яке проводилось пізніше, вказаних спостережень не підтверджено, однак з огляду на ризик розвитку стрептококового фасціїту не рокомендують застосовувати ібупрофен для лікування гарячки під час вітряної віспи.
Якщо ж ефективність парацетамолу виявиться недостатньою, ібупрофен можна застосувати як лікарський засіб другої лінії, проявляючи підвищену обережність і сумлінно оцінюючи баланс ризик/користь такої тактики дій.
Zerr D.M., Alexander E.R., Duchin J.S. i співавт.: A case-control study of necrotizing fasciitis during primary varicella. Pediatrics, 1999; 103: 783–790
Lesko S.M., O’Brien K.L., Schwartz B. i співавт.: Invasive group A streptococcal infection and nonsteroid antiinflamatory drug use among children with primary varicella. Pediatrics, 2001; 107: 1108–1115
Dubos F., Hue V., Grandbastien B. i співавт.: Bacterial skin infections in children hospitalized with varicella: a possibile negative impast of non-steroidal ani-inflammatory drugs? Acta Derm. Venereol., 2008; 88: 26–30
Leroy S., Mosca A., Andre-Peigne C. i співавт.: Quel niveau de preuve de l’efficacité et de la sécurité de l’ibuprofène dans ses indications pédiatriques? Arch. Pediatr., 2007; 14: 477–484
Mikaeloff Y., Kezouh A., Suissa S.: Nonsteroidal anti-inflammatory drug use and the risk of severe skin and soft tissue complications in patients with varicella or zoster disease. Br. J. Clin. Pharmacol., 2008; 65 (2): 203–209
Souyri C., Olivier P., Grolleau S. i співавт.: Severe necrotizing soft-tissue infections and non-steroidal anti-inflammatory drugs. Clin. Exp. Dermatol., 2008; 33 (3): 249–255