Які антипіретики можна застосовувати у дитини, яка захворіла на вітряну віспу?

Для зниження гарячки у дитини, що захворіла на вітряну віспу, слід застосувати парацетамол, а не ацетилсаліцилову кислоту (АСК) чи її похідні. Остаточно ще не вдалося розв’язати дилему, пов’язану з застосуванням ібупрофену. У 90-х роках XX століття з’явились повідомлення про те, що ібупрофен може сприяти розвитку суперінфекції, викликаної стрептококами групи A. Бактеріальні суперінфекції шкіри являються однією з найчастіших причин госпіталізації дітей, хворих на вітряну віспу. Дані багатьох обсерваційних досліджень вказують на те, що застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), тобто також це стосується ібупрофену, може погіршувати перебіг цих ускладнень, а навіть сприяти їх розвитку. Небажані ефекти НПЗП спричинені ослабленням лінії захисту, яку формують гранулоцити (шляхом сповільнення міграції гранулоцитів у вогнище інфекції), та збільшенням місцевої продукції цитокінів. Особливо небезпечними в таких випадках є суперінфекції, спричинені деякими штамами стрептококів групи А і стафілококами. В результаті інфекції формуються абсцеси. Може розвинутись некроз шкіри і м’яких тканин. Наслідком обширного фасціального некрозу може бути ниркова недостатність і/або стрептококовий синдром токсичного шоку. У дослідженні, яке проводилось пізніше, вказаних спостережень не підтверджено, однак з огляду на ризик розвитку стрептококового фасціїту не рокомендують застосовувати ібупрофен для лікування гарячки під час вітряної віспи.

Якщо ж ефективність парацетамолу виявиться недостатньою, ібупрофен можна застосувати як лікарський засіб другої лінії, проявляючи підвищену обережність і сумлінно оцінюючи баланс ризик/користь такої тактики дій.