Cимптом «сонця, що заходить»

Дата: 27 серпня, 2019
Автор: Iwona Sawionek

Запитання, яке надіслано до Редакції

У чому полягає симптом «сонця, що заходить»? Доволі часто періодично я спостерігаю схожі на нього симптоми у немовлят, які, за винятком цього прояву, є здоровими (нормальна окружність голови, відсутність відхилень під час фізикального обстеження, правильний моторний розвиток). Чи симптом «сонця, що заходить» та симптом Паріно (парез погляду вверх) є синонімами?

Відповідь

Автор запитання перерахував три різних симптоми. Постараюсь дати характеристику кожного з них.

1. Симптом «сонця, що заходить» — це патологічний симптом, при якому райдужна оболонка ока частково ховається під нижньою повікою, а над райдужною оболонкою візуалізується склера. Симптом зберігається впродовж усього часу спостереження за дитиною. Найчастіше є супутнім до підвищення внутрішньочерепного тиску при гідроцефалії, однак являється пізнім проявом і не завжди пов’язаний з гідроцефалією. З ним можуть співіснувати й інші симптоми, зокрема: надмірне збільшення окружності голови (зміна центильного інтервалу окружності голови, в той час, як інші вимірювання знаходяться у незмінних центильних інтервалах; вимірювання окружності голови завжди необхідно вносити в центильні таблиці!), розширення черепних швів, розширення судинного малюнку, блювання, сонливість, дратівливість, порушення апетиту, болі голови, зміна поведінки у дитини, брадикардія, зміни очного дна, патологічний результат візуалізаційних досліджень. У своїй практиці я звернула увагу на появу тенденції приписувати блювання і сонливість виключно захворюванням травного тракту та призначати в таких випадках УЗД черевної порожнини. В той же час відсутність приросту маси тіла може бути раннім проявом: дитина не хоче їсти, спить в пору прийому їжі і блює внаслідок внутрішньочерепної гіпертензії. У такому випадку необхідно призначити нейросонографію.

2. Хибний симптом «сонця, що заходить» — не є патологією, може спостерігатись у здорових немовлят. Не супроводжується описаними вище патологічними станами. Симптом може виникнути у немовляти під час збудження і має непостійний характер. Виникає в результаті незначного гіпертонусу м’яза-підіймача верхньої повіки — над райдужною оболонкою візуалізується оголена повікою облямівка склери, а сама райдужна оболонка не є частково закрита нижньою повікою. Всі рухи очного яблука збережені, що можна перевірити, виконуючи тест, під час якого пацієнт стежить за кольоровим предметом. Реакції зіниць в нормі (що оцінюють за допомогою освітлення ліхтариком). Немає проблем зі смоктанням чи ковтанням (горло обстежують медичним шпателем, окрім цього спостерігають за смоктанням соски). Загальний стан дитини добрий, відбувається прогрес у її розвитку, приріст ваги задовільний. Симптом не вимагає лікування та минає враз з віком. У разі сумнівів, лікар повинен призначити нейросонографію.

3. Синдром Паріно — патологічний симптомокомплекс, при якому очні яблука відхилені донизу (парез погляду вверх), а реакції зіниць порушені. Дитина не здатна дивитися вверх. Синдром виникає в результаті пошкодження дорсальної частини середнього мозку. Свідчить про серйозну патологію центральної нервової системи, напр. пухлини цієї ділянки. У пацієнта з тяжкою неврологічною патологією можуть виникнути інщі серйозні супутні прояви, напр. порушення свідомості.

Перераховані симптоми не являються синонімами.

Література

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie